Слов'янський Інститут
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Слов'янський Інститут, Slovanský Ústav, н.-д. інститут слов'янознавства в Празі, створений з ініціативи през. Т. Масарика (1920), розпочав діяльність з 1928 (перший гол. Л. Нідерле); 1940 закритий німцями, 1945 відновлений, але з 1948 майже припинив працю, а з 1953 — 54 увійшов до складу Чехо-Словацької АН. С.І. розвинув жваву наук. і вид. діяльність: низка серійних вид., монографічних серій і окремих монографій (разом понад 70), періодичні вид. (понад 50 річників; серед них «Byzantinoslavica» і «Slavia»). C.I. фінансував дослідну працю наук. установ і поодиноких осіб, присвячуючи чимало уваги українознавству; у вид. Ін-ту появлялися праці й ст. укр. дослідників, які (також укр. наук. установи) одержували допомогу на свої досліди і вид. Серед д. чл. С.І. було чимало українців: Л. Білецький, О. Колесса, С. Смаль-Стоцький, О. Мишок, В. Тимошенко, Д. Чижевський, О. Лртоцький, Ф. Колесса, Ф. Стешко. При С.І. діяла як автономна клітина Комісія дослідів Словаччини і Підкарп. Руси, у якій брали участь також українці.
Дослідною бібліотекою С. І. була Слов'янська Бібліотека, Slovanská Knihovna (одна з найбільших слов. бібліотек поза межами СРСР), що була (до 1938) під управою Міністерства Закордонних Справ Чехо-Словаччи.чи; 244 000 тт. монографій та 150 000 річників періодичних вид. (1946). При С.Б. діяв з 1930 Укр. Історичний Кабінет.
 |
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
