Сокаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сокаль

Сока́ль, польс. Sokal, місто в північній Галичині, положене на правому березі Бугу, районний центр Львівської області; 17600 меш. (1975).

Сокаль вперше згадується у документах 1411 як місто Белзького князівства. У 1424 дістав магдебурзьке право; з 1462 Сокаль — повітове місто Белзького воєводства Польщі, у 1772—1918 належав до Австрії; до 1939 повітове місто. У лютому 1919 бої І корпусу Української Галицької Армії з поляками, влітку 1919 Сокаль зайняло польське військо.

Економічний характер Сокалю — торгівельно—адміністративно-промислове місто. (серед іншого було поширене гончарство); у 1930-их pоках існував музей «Сокальщина». Нині в Сокалі є такі заводи: хімічного волокна, залізобетонних виробів, 2 цегельні, панчішно-шкарпеткова фабрика, харчовий комбінат. Є хімічна професійно-технічна школа.

Пам’ятки архітектури: костьол бернардинів (з 17 ст.), церква святих Петра і Павла (18 ст.), каплиця святого Миколая (15 ст.). На території Сокаля виявлено знахідки з доби мезоліту, неоліту й бронзи, ранньої і княжої, грецькі, кельтські.