Спектр
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення. Див. Спектр (значення)
В оптиці Спе́ктром лат. spectrum називається сукупність монохроматичних випромінювань, що входять до складу складного випромінювання. Спектр випромінювання може описуватися графічною, аналітичною або табличною залежністю. Джерела випромінювання можуть мати суцільний, смугастий, лінійчатий спектр або спектр, що має суцільну і лінійчату складові.
Суцільний спектр – спектр, у якого монохроматичні складові заповнюють без розривів інтервал довжин хвиль, в межах якого відбувається випромінювання.
Смугастий спектр – спектр, монохроматичні складові якого утворюють групи (смуги), що складаються з безлічі тісно розташованих монохроматичних випромінювань.
Лінійчатий спектр – спектр, що складається з окремих, не примикаючих один до одного монохроматичних випромінювань.
