Ступенювання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ступенювання, творення окремих форм чи словосполучень в якісних прикметників (і в утворюваних від них прислівників) на ознаку різниці поміж двома й більше предметами щодо ступеня властивої їм прикмети чи якости. Укр. мова розрізняє, крім «нульового» (червоний, швидко — як ...), два ступені інтенсивнішої появи даної прикмети: вищий ступінь показує відносне її збільшення (червоніший, швидше- ніж як ..., від ...), найвищий ступінь — її наявність серед трьох і більше предметів у найвищій мірі (найсильніший, найшвидше — з-поміж усіх). Безвідносну інтенсивність високого й найвищого ступеня прикмети висловлюють форми елятиву (дуже червоний, червоний-червоний, червонісінький). Окремі форми вищого ступеня, втрачаючи своє первісне значення вищої міри ознаки, можуть набирати значення першого ступеня (перший, зах.-укр. розмовне більший 'дуже великий'). Крім С. суфіксами -'іший, -'ший (ясн-іший, швид-шйй, — в найвищому ступені з доданням префіксу най-: най-ясн-іший, най-швид-ший) зрідка трапляється суплетивне С. (великий: більший; малий: менший; добрий: кращий, ліпший; злий: гірший) та аналітичне С. поширене зокрема в дієприкметників (поширеніший — більш поширений, найпоширеніший — найбільш поширений). По говірках трапляються ще й ін. форми С. (найвеликий 'найбільший', май більший 'більший').
 |
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
