Сумка дипкур'єра (фільм)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сумка дипкур'єра | |
---|---|
Жанр | політичний детектив |
Режисер | Олександр Довженко |
Автор сценарію |
Мойсей Зац, Борис Шаранський, О.Довженко (переробка сценарію) |
У головних ролях |
Дмитро Капка, Іда Пензо, М.Буюклі, А.Клименко, Георгій Зелонджев-Шипов, Сергій Мінін, Онисим Суслов |
Оператор | Микола Козловський |
Кінокомпанія | ВУФКУ (Одеса) |
Тривалість | 62 хв. |
Країна | СРСР |
Рік | 1927 |
IMDb | ID 0018453 |
Сумка дипкур'єра , художній кінофільм (німий, ч/б)
Режисер: Олександр Довженко
Сценарист: Мойсей Зац, Борис Шаранський, Олександр Довженко (переробка)
Оператор: Микола Козловський
Художник-постановник: Георгій Байзенгерц
Актори:
- Дмитро Капка
- Онисим Суслов
- Іда Пензо
- Георгій Зелонджев-Шипов
- Сергій Мінін
- Іван Капралов
- М.Буюкли
- А.Клименко
- Б.Загорський
- О. Мерлатті
- Г.Пінклер
- В.Комарецький
- А.Бєлов
- М.Смоленський
- О.Чернова
- Олександр Довженко - кочегар
Кіностудія: ВУФКУ (Одеса)
Країна: СРСР
Рік: 1927
Сумку радянського дипкур'єра, викрадену англійськими шпигунами, відбирають моряки крабля, що відпливає до Лєнінґграду й доставляють органам влади. Сюжет побудваний на автентичнму факті – вбивстві за кордоном радянського дипломата Теодора Нетте. Довженко був запрошений на постановку фільму завдяки знанню дипломатичного середовища. Під впливом німецької кінематографічної школи він наповнює фільм штампами, запозиченими з німецьких детективів: бійки в купе міжнародного експресу та на сходинках поїзду, бійки на палубі корабля, погоні за пароплавом на моторному човні тощо. Немало й обовязкових для даного жанру «типів»: шпигунів, кокоток, агентів поліції, відвідувачів портових кабачків, джаз-бендів.
У цей час оператор Микола Козловський знайомить Довженка з прийомами кадрування. Здається, що режисер володіє технікою зображення, де є багато незвичайних ракурсів, нічних зйомок, експресіоністських ефектів (з використанням оптичних призм). Тут же Довженко єдиний раз за всю кар'єру з'являється у ролі кочегара. У фільмі є такі кадри: інспектор Вайт пропонує кочегарові гроші, а той кидає їх йому межи очі. Дуже схожий випадок був у житті Довженка: зі своєї практики він розповідав, що приходив до нього одного разу на прийом якийсь тип з проханням допомогти грішми, бо він від більшовиків постраждав. Навіть мав з собою рекомендаційний лист імператриці Марії Федорівни. Після прочитання Сашко «акуратно зложив листи й шпурнив їх деґенератові в обличчя», а потім вдарив кулаком об стіл і закричав...»
Фільм «Сумка дипкур'єра» був зроблений якісно, на рівні пригодницьких фільмів 20-х років. Він був добре сприйнятий глядачем, дивились його залюбки і стрічка довго знаходилась в репертуарі. ЇЇ також демонстрували за кордоном. Але в ній ще не розкрився індивідуальний, особливий талант Довженка. Тай сам він назвав цей фільм «жалюгідною пробою пера».
Фільм вийшов на екрани Києва 2 березня 1927 року, на московські — 24 січня 1928 року. На жаль, фільм зберігся без 1-ої та 2-ої частин.
[ред.] Джерело інформації
- Кіно
- Госейко Л., "Історія українського кінематографа. 1896 - 1995", К.: КINO-КОЛО, 2005 р. ISBN 966-8864-00-Х.