Сумцов Микола Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сумцов Микола Федорович (18 квітня 1854 - 12 вересня 1922) - видатний український фольклорист, етнограф і літературознавець та гром. діяч

Народився в Петербурзі у дворянській родині; д. чл. НТШ (з 1908 р.), ВУАН (з 1919 р.), член-кор. Петербурзької АН (з 1905 р.), чл. Чеської АН та ряду слов. наук. т-в.

По закінченні Харківського університету (1875) деякий час студіював у Німеччині, з 1878 р. - приват-доц., з 1888 р. - проф. Харківського університету; з 1880 р. - незмінний секретар, з 1887 р. - гол. Іст.-Філол. Товариства при Харківському Ун-ті, 1905 року завідував Етногр. Музеєм при ньому.

Гол. галуззю досліджень Сумцова була етнографія, особливо фолкльор. Почавши свою наук. працю як прихильник мітологічної школи, він поступово перейшов до порівняльного напряму, беручи до уваги філол. засоби праці, з якими найкраще був ознайомлений. Праці з цієї ділянки відзначаються багатим фактичним матеріалом, зокрема: «О свадебных обрядах, преимущественно русских» (1881), «К истории южнорусских свадебных обычаев» (1883), «Хлеб в обрядах и песнях» (1885), «К вопросу о влиянии греческого и римского свадебного ритуала на малорусскую свадьбу» (1886), «Научное изучение колядок и щедривок» (1886), «Коломыйки» (1886), більша праця «Культурные переживання» (1889-1890), «Писанки» (1891), «Дума об Алексее Поповиче» (1894), «Разыскания в области анекдотической литературы» (1898), «Очерки народного быта» (1902). Кілька праць С. присвячені кобзарству і кобзарям: «Изучение кобзарства» (1905), «Бандурист Кучеренко» (1907) й ін. Історії укр. фолкльористики належить праця «Современная малорусская этнография» (т. І, 1893, II, 1897), «Діячі укр. фолкльору» (1910). С. присвятив чимало уваги вивченню Слобожанщини: «Слобідсько-укр. іст. пісні» (1914), «Слобожане. Іст.-етногр. розвідка» (1918), «Слобожанщина і Шевченко» (1918).

Працював над створенням систематизованої історії укр. літератури 17 в. й опублікував ряд монографій про І.Вишенського, Л.Барановича, І.Ґалятовського, І.Ґізеля - всі у 1884-1885 pp.

Йому належать праці з історії укр. літератури 18-20 ст.: низка праць про Т.Шевченка, Г.Сковороду, І.Котляревського, П.Куліша, М.Старицького, І.Манжуру, І.Франка, Б.Грінченка, О.Олеся, О.Потебню. Ряд праць С. присвячений історії рос. (зокрема про О.Пушкіна) і зах.-евр. літератури, кілька — історії образотворчого мистецтва (особливо про Леонарда да Вінчі). Всього написав бл. 800 наук. праць.

Відомий і як популяризатор, зокрема історії української культури: «Хрестоматія з укр. літератури» (1922). Він брав діяльну участь у гром. житті, виступаючи на оборону укр. нац. культури. По революції 1905 С. перший серед харківської професури почав читати 1906 лекції українською мовою, аж поки влада не заборонила вживати української мови на лекціях. С. багато зробив для організації народився бібліотек і музеїв; він був одним з засновників Харківської гром. бібліотеки (тепер Держ. Наук. Бібліотека ім. В.Короленка).

[ред.] Література

Енциклопедія українознавства
Редин Е. Профессор Николай Федорович Сумцов. - X., 1906
Життєпис проф. М.Ф.Сумцова // ЗІФВ УАН, кн. 2-3. - К., 1923
Петров В. Сумцов як історик етнографії // ЗІФВ УАН, кн. 7-8. - К., 1926
Дорошенко В. Академік Микола Сумцов // Праці Іст.-Філол. Товариства в Празі, т. І. - Прага, 1926
Микола Федорович Сумцов. Опис документальних матеріалів особистого фонду, ч. 794, 1876-1921. - К., 1965
Бібліографія праць Сумцова у ЗІФВ УАН, кн. 2-3. - К., 1923