Схема Бернуллі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[ред.] Означення
Розглянемо найпростіший стохастичний експеримент з двоелементним простором елементарних подій. Одну назвемо "успіхом", позначимо "1", іншу - "невдачею" ("неуспіхом"), позначимо "0".
Нехай ймовірність успіху 0<p<1, тоді ймовірність невдачі 1-p=q.
Розглянемо новий стохастичний експеримент, який полягає у n-кратному повторенні цього найпростішого стохастичного експерименту.
Зрозуміло, що простір елементарних подій Ω, що відповідає цьому новому стохастичному експерименту буде (1), N(Ω) = 2n. За σ-алгебру подій візьмемо булеан простору елементарних подій P(Ω) (2). Кожній елементарній події поставимо у відповідність число . Тобто, якщо в елементарній події ω успіх спостерігався k раз, а неуспіх n-k раз, то p(ω) = pkqn − k. Нехай , тоді . Також очевидною є нормованість ймовірності: .
Отже, поставивши у відповідність кожній події числове значення (3), ми задаємо ймовірність . Побудований простір , де Ω - прочтір елементарних подій, визначений рівністю (1), - σ-алгебра, визначена рівністю (2), P - ймовірність, визначена рівністю (3), називається схемою Бернуллі для n випробувань.
Набір чисел називається біноміальним розподілом.
[ред.] Властивості
Нехай p - ймовірність успіху в схемі Бернуллі, q=1-p.Тоді найімовірнішою серед подій є подія , де k0 можна знайти з нерівності .
[ред.] Теореми
Для схеми Бернуллі виконуються теорема Пуасона, локальна теорема Муавра-Лапласа, інтегральна теорема Муавра-Лапласа.