Сябри
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сябри — категорія селян, які спільно володіли (як члени того самого роду, так і не споріднені між собою) і користувалися орною землею та іншими земельними угіддями чи також спільно працювали в інших родах господарства (зокрема бджільництві, а також рибальстві, соляному промислі тощо). Сябринне володіння й господарство було розвинене у Київській Русі (на його характер існують різні погляди), значно поширилося на Центральній і Східній Україні у XVI—XVII ст., в добу її колонізації, але поступово перетворилося на подвірноспадкове володіння. Залишки сябринного господарства (зокрема громадське користування пасовищами, луками тощо) зберігалися до початку XX ст.
 |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
