Сільсько-Господарський Науковий Комітет України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сільсько-Господарський Науковий Комітет України, осередок с.-г. науки на Україні у 1920-их pp. С.-Г. Н. К. У. постав 1918 у Києві на базі с.-г. відділу Міністерства Зем. Справ УНР. Фактичний його розвиток почався з 1922, коли С.-Г. Н. К. У. став центр. установою в рамках Наркомзему УРСР, яка закладала й об'єднувала досліди з різних ділянок с.-г. наук. а також вела деяку практичну й осв. роботу з обсягу аґрономії. Тоді його централя була перенесена до Харкова, але й далі частину праці ведено у Києві (зокрема вид.). Працею Комітету керувала Президія (перший гол. С. Веселовський. наук. секретар Олександр Яната) і Наук. Рада. Наук. праця велася в секціях, (рільництва, ґрунтознавства, ботан., тваринництва, меліорації, метеорологічній, економіки сіль. господарства, охорони природи та ін.), спеціальних комісіях тощо. С.-Г. Н. К. У. мав низку філій (крім Київ.. — Вінницьку, Полтавську й ін.), ініціював створення ряду дослідних аґрономічних станцій, надморських станцій перелітних птахів тощо; з його підтримкою постали нові наук. установи (Укр. Ін-т Прикладної Ботаніки, Укр. Ін-т Захисту Рослин, Укр. Ін-т Тваринництва), і вели теоретичну роботу з ділянки сіль. господарства деякі інститути ВУАН та поодинокі учені. Зокрема велику працю провела Секція Ґрунтознавства, якою керував Г. Махів (вона видала серед ін. першу синтетичну «Мапу ґрунтів України» і 10 тт. «Матеріалів дослідження ґрунтів України») та ботан., що під керівництвом О. Янати випустила серед ін. «Ботан.-геогр. районування України» (1925) і почала вид. «Фльори України». С.-Г. Н. К. У. видавав низку ж.: «Бюлетень С.-Г. Н. К. У.» (у Києві, у 1921), «Вісник с.-г. науки» (місячник; 1922 — 24, 1927 — 29), «Труди с.-г. ботаніки» (2 тт. і 6 випусків, 1926 — 29), «Аґроном» (орган Київ. філії, 1923 — 26), «Вісник пасічництва» (місячник у Києві, 1926 — 27), «Бюлетень боротьби з шкідниками с.-г. рослин» (у Києві, 1923 — 24) та ін. С.-Г. Н. К. У. об'єднував майже всіх дослідників сіль. господарства і споріднених наук України. Серед них, крім вищеподаних, слід згадати: аґрономів Олександра і Олексія Филиповських, ґрунтознавців В. Крокоса і О. Соколовського, геологів В. Різниченка, П. Тутковського і Ф. Полонського, ботаніка Є. Вотчала, ентомолога І. Щоголева, зоолога М. Шарлеманя, метеорологів і кліматологів М. Данилевського, В. Огієвського, Б. Срезневського; гідролога Є. Оппокова (керівник Меліораційної Секції) й ін.

1928 більшовики ліквідували С.-Г. Н. К. У. як нібито «націоналістичну» установу; його інституції і працівників (чимало з них згодом репресовано) частково перебрала заснована 1926 Всеукр. Академія С.-Г. Наук. Відтоді в СРСР існування С.-Г. Н. К. У. замовчується.