Табори переміщених осіб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Табори Д. П., скупчення переміщених осіб (Displaced Persons — D.P.) на території Зах. Німеччини й Австрії, з 1945 окупованих амер., бріт. й франц. військами; 1947 у них перебувало 1,6 млн осіб (в основному зі Сх. і Півд.-Сх. Європи), у тому ч. бл. 200 000 українців. Т.Д.П. містилися в реквізованих військ. казармах, воєнних роб. оселях, школах тощо. До липня 1945 Т.Д.П. підлягали компетенції Найвищої Гол. Кватири Експедиційних (альянтських) військ (SHAEF), з доручення якої ними відав відповідальний за цивільні справи відділ DP Branche G — 5; потім компетенції окремих окупаційних армій з координуючим осередком в СДРХ (Екзекутива для ДП), до якого входили представники амер., бріт. та франц. армій і Міжнар. Комітету для втікачів у Женеві. Адміністрація і матеріальна опіка Т.Д.П. була у заряді допомогових організацій при Об'єднаних Націях з доручення окупаційної влади: від 1945 до липня 1947 — УНРРА (United Nations Relief and Reparation Administration), згодом ZRO (International Refugee Organization), по закінченні переселення Д.П. та включення Д.П.- в нім. (закон 25. 4. 1951) та австр. економіку — установи цих країн (правну опіку над залишенцями перебрав Високий Комісар ООН для справ втікачів у Женеві). Число Т.Д.П. постійно зменшувалося: з 493 у 1946 до 223 у 1950; у 1956 — 58 вони перестали існувати, а їх меш. переведено в новозбудовані оселі або приватні помешкання.

Укр. втікачі 1946 перебували у 125, 1949 — в 110 Т.Д.П. (бл. 80 з них були заселені повнотою або перев. українцями). Найбільші укр. Т.Д.П. (з 2 — 5000 осіб) містилися в амер. зоні у Мюнхені (Карлсфельд, Варнер-Касерне), Авґсбурзі (Соме-Касерне), Міттенвальді (ЄґерКасерне), Реґенсбурзі (Ґанґгофер-Зідлюнґ), Ашафенбурзі, Берхтесґадені («Орлик»), Байройті; у бріт. зоні в Ганновері і Гайденав; у франц. зоні в Штуттґарті; в Австрії — у Зальцбурзі.

В укр. Т. вже 1945 постало місц. укр. самоуправління, однак воно не мало ніякого впливу на адміністрацію Т., яка була повнотою в руках УНРРА. Щойно з 1947 (де юре — з 1948, розпорядження Гол. Кватири ІРО в Женеві 15. 6. 1948) укр. таборові самоуправління співпрацювали в управі Т., при чому в адміністративних справах підлягали органам ІРО, по гром. лінії — Центр. Представництву Укр. Еміґрації (ЦПУЕ). В укр. Т.Д.П. впродовж кількох pp. їхнього існування жваво розвинулося сусггільногром., політ., культ.-осв., рел., госп., літ.мист. життя та вид. діяльність. Про це свідчать числа на 1948, коли в Т. працювало 102 нар. школи, 35 гімназій, 12 ін. сер. шкіл, 43 фахові школи, виходило 232 періодичні вид. і появилося 818 книжкових вид.