Технічні рослини
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Технічні рослини (технічні культури), с.-г. рослини, що їх використовують в основному як сировину для різних галузів промисловості (харч., текстильної, миловарної, лакофарбової, фармацевтичної та ін.). За цільовим призначенням Т. р. поділяються на такі групи (у дужках рослини, що є в культурі на Україні): крохмаленосні (картопля, яку звич. до Т. р. не зараховують), цукроносні (цукровий буряк), олійні (соняшник, льон-кудряш, або олійний, рижій, рицина, ріпак, соя й ін.), етеро-олійні (коляндра, троянда етеро-олійна, м'ята, шавлія й ін.), прядивні (дьон-довгунець, коноплі, до 1950 бавовна), лікарські, дубильні (дуб), наркотичні (тютюн, махорка) та ін. (хміль).
Деякі Т. р. культивовано на Україні впродовж віків (напр., льон, коноплі), деякі з 19 в. (цукровий буряк, соняшник, хміль), деякі (бавовна, тютюн) щойно з найновіших часів. Посівна площа Т. р. у цілому (без картоплі) в УРСР, а також гол. Т. р. зазнала таких змін (в тис. га, в дужках — у % до всієї засівної площі):
1913 | 1940 | 1960 | 1970 | 1975 | |
Всі Т. р. | 904 (3,2) | 2 699 (8,6) | 3 574 (10,6) | 3 939 (12,0) | 4 027 (12,0) |
у тому ч.: | |||||
цукровий буряк | 558 (2,0) | 820 (3,1) | 1 457 ( 4,3) | 1 769 ( 5,4) | 1 788 ( 5,3) |
соняшник | 76 (0,3) | 720 (2,3) | 1 505 ( 4,4) | 1 672 ( 5,1) | 1703 ( 5,1) |
льон-довгунець | 16 (0,1) | 118 (0,4) | 223 ( 0,7) | 238 ( 0,7) | 238 ( 0,7) |
коноплі | 127 (0,5) | 200 (0,6) | 98 ( 0,3) | 43 ( 0,1) | 37 ( 0,1) |
Швидке зростання всіх Т. p., зокрема соняшника і цукрового буряка, усталилося у 1960-их pp.; на ці дві рослини 1975 припадало 87% усіх Т. р. (1913 — 70%). Постійно зростає значення льону (0,9% посівної площі всіх Т. p.), натомість зовсім упало значення конопель. З ін. Т. р. більші посівні площі мають (у тис. га і відсотках до всіх Т. p.; числа приблизні): рицина бл. 80 (2,0%), тютюн — 30 (0,7), льон-кудряш — 20 (0,4), ріпак — 6 (1940 — 91), етеро-олійні і лікарські — 42 (1), соя.
Низка Т. p., введених у культуру сов. владою, не виправдала сподівань (природні умови на Україні не були для них сприятливі), і їх тепер не вирощують: бавовник (1940 — 238 000 га, 8,5% посівної площі всіх Т. p.), кенаф, каучуконоси.
Т. р. поширені в усіх обл. УРСР (від 15,6% всієї посівної площі у Вінницькій обл., до 4,1% на Закарп.) Найбільше поширені Т. рослини у Лісостепу: бл. 14% посівної площі (перев. цукровий буряк і соняшник, а також тютюн, озимий ріпак, коноплі) та в Степу — бл. 13% (гол. соняшник, а також рицина, етероолійні і лікарські, соя), менше на Поліссі — бл. 9% (льон, коноплі, хміль), найменше в горах.
На Кубані (Краснодарський край) Т. р. становлять бл. 700 000 га (16% посівної площі), у тому ч. 370 000 під соняшником, 212000 під цукровим буряком; ін.: рицина, півд. коноплі, гірчиця, етеро-олійні й лікарські. Культура бавовни (ще 1952 — 171 000 га), кенафу, арахісу зовсім занепала.
![]() |
Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |