Трубецькой Микола Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

ТРУБЕЦЬКОЙ Микола Сергійович (Трубецкой Николай Сергеевич) (1890 — 1938), князь, рос. філолог і культурфілософ родом з Москви; з 1922 проф. славістики у Віденському Ун-ті, співзасновник Празького Мовознавчого Гуртка і рос. ідеологічно-політ. течії євразійства. Т. автор класичної праці «Grundzüge der Phonologie» (1939, з багатьма укр. прикладами; перекладена на російську мову «Основы фонологии», 1960); з ін. праць «Vorlesungen über die altrussische Literatur» (1925 — 28), де староукраїнське письменство змішане з середньоросіською); «Einiges über die russische Lautentwickiung und die Auflösung der gemeinrussischen Spracheinheit» («Zeitschr. für slav. Philologies, 1925 — непереконливе датування розпаду сх.-слов. «мовної едности» 1164-1282); «Общеславянский элемент в русской культуре» (зб. «К проблеме русского самопознания», 1927 — серед ін. про приналежність новоукраїнської літературної мови до чес.-поль. традиції після розриву з власною ц.-слов.); «К украинской проблеме» («Евразийский временник», 1927 згода на укр. культуру лише як «індивідуацію» спільноруської для нижчих потреб); «Ответ Д. И. Дорошенку» («Евразийская хроника», 1928 — пом'якшення попередньої позиції допущенням української мовокультури для вищих потреб, але з орієнтацією на рос. термінологію), «N. V. Gogol» («Radio Wien», 1928).