Трудові ресурси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Трудові ресурси, працездатне населення (дійсне і потенціяльне) на території країни, адміністративної територіальної одиниці або підприємства. Воно, поряд з наявними природними ресурсами і засобами виробництва, є складовою частиною продуктивних сил суспільства. Ч. і структура Т. р. безпосередньо пов'язані з чисельністю населення, його зростанням та віковою структурою, а екон. ефективність їх з такими чинниками, як наявне законодавство (див. Трудове право), підготова і розподіл кваліфікованих кадрів, продуктивність праці (див. Праця), заробітна платня, геогр. розміщення, життєвий рівень населення, міґраційні та урбанізаційні процеси тощо.

Згідно з сов. законодавством до Т. р. належить населення від 16 до 59 pp. для чоловіків і від 16 до 54 pp. для жінок (за винятком тих, що служать в армії і непрацездатних матерів з 4-ма й більше дітьми), а також особи за межами працездатного віку, які з тих чи тих причин працюють (в СРСР це на 4/5 особи пенсійного віку та на 1/5 підлітки, що працюють перев. в колгоспах і радгоспах). Кількість працездатного населення (потенціяльного за віком) в УРСР в млн і у % до всього населення (у дужках у всьому СРСР) для окремих pp. така:

| 1939 | 1959 | 1970 | 1975

млн | 23,1 | 24,9 | 26,2 | 28,1

у % | 57,0 (53,6) | 59,4 (57,4) | 55,5 (54,0) | 57,5 (56,3)

Частка Т. р. на Україні на 1970 р. становила серед чоловіків 59,5%, серед жінок — 52,5% (відповідні ч. для СРСР 1970 — 57,6 і 51,1%). Для порівняння — відсоток Т. р. до всього населення даної країни становив у 1975 для США 44,2 (чоловіків 56,6% і жінок 32,7%), для Зах. Німеччини — 45,3 (60,0% і 31,7%), для Франції — 42,2 (55,6% і 29,3%), Англії — 46,2 (60,0% і 33,1%). Невисокий життєвий рівень населення УРСР і СРСР. порівняно з країнами Заходу зумовлює потребу більшої участи жінок у праці поза домом, а порівняно низька продуктивність праці в СРСР впливає на високі показники Т. р. порівняно зі згаданими країнами.

Важливим показником внутр. структури е розподіл працездатного населення УРСР у виробничій і невиробничій галузях нар. господарства (без студентів, у дужках показники для всього СРСР; у %):

| 1965 | 1970 | 1976

Всього в нар. господарстві |100 (100) | 100 (100) | 100 (100)

У галузях матеріального виробництва | 82,9 (79,8) | 79,9 (77,1) | 77,8 (75,4)

У тому ч. робітники і службовці | 47,3 (55,9) | 52,7 (59,0) | 56,2 (60,8)

Колгоспники | 33,0 (20,9) | 25,8 (16,2) | 20,1 (12,7)

Присадибне сіль. господарство | 2,5 ( 2,9) | 1,4 (1,9) | 1,5 ( 1,9)

У невиробничих галузях | 17,1 (20,2) | 20,1 (22,9) | 22,2 (24,6)

Т. ч, Т. р. на Україні порівняно з усім СРСР, значно більше сконцентровані у сіль. господарстві та слабше — у невиробничих галузях.

На території України Т. р. не е рівномірно розподілені і раціонально використовувані. У зах. областях, у зв'язку з слабо розвиненим пром. виробництвом трудомістких галузів, є зайві Т. р. у районах концентрації пром. виробництва (Півд.зах. Україна і Донецько-Придніпровський екон. район) вони в основному зосереджені по містах, і відчувається помітна недостача робочої сили. Попри те, що за останні pp. помітно посилився процес переміщення частини Т. р. з зах до півд. обл. (Кримської, Миколаївської, Херсонської), одночасно триває наплив на Україну робітництва з рос. пром. районів (що збільшує русифікаційний процес найважливіших пром. осередків України). Окремим явищем є сезонова міґрація (організована і неорганізована) насамперед сіль. населення зах. областей УРСР. Бл. 40% сезонових робітників виїжджає звідти на заробітки до Дніпропетровської, Кіровоградської, Полтавської і Харківської обл.; деякі й до РСФСР. Вони працюють перев. у сіль. господарстві, на будовах та в ін. низько оплачуваних галузях виробництва.

Певним показником культ.-осв рівня Т. р. є співвідношення між ч. осіб, зайнятих фізичною і розумовою працею. За переписами населення 1959 і 1970 pp., число першої категорії становило 17 370 і 17 603 тис. осіб, другої — 3 488 і 5 668 тис. осіб На Україні помітне підвищення освіти працездатного населення, що і впливає на покращення продуктивности праці. Зростання кількости фахівців, зайнятих у нар. господарстві з вищою і сер. освітою в УРСР видно з табл. (у тис.):

Роки | УРСР | УРСР у % до СРСР

1941 | 513 | 21,3

1965 | 2 333 | 19,3

1970 | 3 269 | 19,4

1975 | 4 397 | 19,3

[ред.] Література

• Енциклопедія українознавства
• Вопросы труда в СССР. М. 1958;
• Экономика Советской Украины 1945 — 1975 гг. К. 1975;
• Резервы роста производительности труда в народном хозяйстве Украинской ССР. К. 1975;
• Давидов С. Численность и структура занятых в народном хозяйстве. М. 1976;
• Пивоваров Ю. Современная урбанизация. М. 1976;
• Демографическое развитие Украинской ССР. К. 1977;
• Заставный Ф. Территориально-производственные комплекси. К. 1979.

Б. Винар

Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.