Український народний театр ім. І. Тобілевича

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Український народний театр ім. І. Тобілевича, один з найкращих театрів Західної України, створений 1928 у Станіславові Я. Давидовичем як стаціонарний театр, спершу з перевагою муз. репертуару. З 1929-30 під керівництвом М. Бенцаля і В. Блавацького став мандрівним. Найвизначніші актори: О. Бенцалева, Л. Кривіцька, М. Слюсарівна, Л. і К. Кемпе, І. Рубчак, О. Яковлів, Л Боровик, В. Карп'як, А. Радванський, Л. Голіцинська, Г. Совачева. Гол. вистави перших pp.: «Мина Мазайло» М. Куліша, «Пурга» Д. Щеглова, «Грішниця з острова ПаґоПаґо» С. Моема, «несподіванка» К. Розтворовського. Найбільші досягнення У.Н.Т.Т. мав у героїчно-романтичному репертуарі: «Сонце Руїни» В. Пачовського, «Гори говорять» за У. Самчуком, «Довбуш» Е. Задвірського, «Орленя» І. Зубенка, «Отаман Пісня» М. Чирського, інсценізація «Мазепи» (за Б. Лепким) та «Холодний Яр» (за Ю. Горліс-Горським); крім того, ставив комедії Г. Лужницького («Акорди», «Подружжя у двох мешканнях»); українську класику («Чумаки» І. Карпенка-Карого, «Лісову пісню» Лесі Українки та ін.); оперети («Корневільські дзвони» Плянкета, «Орфей у пеклі» Оффенбаха, «Дівча з Маслосоюзу», «Шаріка», «Гуцулка Ксеня», «Пригоди в Черчі» Я. Барнича). У діяльності У.Н.Т.Т. були репрезентовані два напрями: прихильника літ.-реалістичного театру М. Бенцаля і В. Блавацького, що орієнтувався на стиль «Березоля». 1933 року (вересень) Блавацький з частиною акторів перейшов до театру «Заграва»; наприкінці 1938-го з обох цих театрів утворився Театр ім. І. Котляревського (1938 — 39), на базі якого у вересні 1939 постав Львівський Держ. Укр. Драматичний Театр ім. Лесі Українки.