Федак Степан
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Федак Степан (1861 - 1937) - Визначний громадський діяч. У 1918 р.– державний секретар харчових справ уряду ЗУНР. Активний член ряду громадських організацій в Західній Україні. Організував Комітет допомоги політичним в'язням, який очолював до кінця життя.
Федак Степан (9. 1. 1861 — 6. 1. 1937), визначний гром. діяч, філантроп, за фахом адвокат, родом з Перемишля. З 1874 у Львові, вихованець бурси Ставропігійського Ін-ту, Акад. гімназії і Львівського Ун-ту. Студентський діяч, чл. Акад. гуртка, дириґент студентського хору і 1891 співзасновник т-ва «Боян». Організатор екон. установ: чл. Управи «Нар. Торгівлі», чл.засновник Т-ва взаємних забезпечень «Дністер» (з 1909 його гол. дир.), Центробанку, Ревізійного Союзу Укр. Кооператив, Зем. Банку, Гіпогенного, «Карпатії», Укр. Щадниці в Перемишлі, віцепрез. (з 1913) Крайового Банку (згодом Банку Госп-ва Крайового), з 1906 чл. Апеляційної комісії для заробіткового податку. 1915 вивезений росіянами як закладник до Києва (звідки повернувся 1916), де організував опіку й допомогу для українців з Галичини. У листопаді 1918 держ. секретар харч. справ уряду ЗУНР. У грудні 1918 Ф. організував Горожанський Комітет для опіки й допомоги укр. полоненим, інтернованим і політ. в'язням. По ліквідації (вересень 1921) Комітету його секції оформилися у статутові т-ва (Укр. Т-во Допомоги Інвалідам, Союз Укр. Адвокатів, перший гол. Ф.) і нелеґальний, але толерований владою Комітет допомоги політ. в'язням, який Ф. очолював до кін. життя.
Ф. — активний чл. майже всіх укр. товариств, сеньйор Ставропігійського Ін-ту і почесний чл. «Просвіти» (з 1925), один з найбільше шанованих і популярних постатей Львова. Батько Степана Ф.-Смока, Олени Ф.-Шепарович, Ольги Ф.-Коновальцевої і Софії Ф.-Мельникової.
Федак (псевд. Смок) Степан (1901 — 45), рев. діяч родом зі Львова, син Степана Ф., юнаком вступив до Укр. Січ. Стрільців, вчився у Військ. Академії у ВінерНойштадті, воював у лавах УГА й армії УНР. Як чл. Укр. Військ. Орг-ції здійснив атентат на поль. през. Й. Пілсудського і воєводу О. Ґрабського 25. 11. 1921 у Львові. В кін. другої світової війни згинув без сліду у Берліні.
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
