Флешмоб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Флешмо́б (також флеш моб і флеш-моб, англ. flash mob — «спалахуючий натовп», flash — спалах, mob — натовп) — це заздалегідь спланована масова акція, зазвичай організована через Інтернет або інші сучасні засоби комунікації, у якій велика кількість людей раптово збирається у громадському місці, протягом декількох хвилин виконує заздалегідь оговорені дії (сценарій), і потім швидко розходяться. Не існує єдиної думки із приводу того, яка мета проведення флешмобів. Учасники одного самого заходу можуть переслідувати різні цілі. Серед можливих варіантів — розвага, порушення повсякденного ходу життя, справити враження на навколишніх, відчуття причетності до спільної справи, самоствердження (випробувати себе: « Чи зможу я це зробити на людях?»), спроба одержати гострі відчуття. Ідеологія класичного флешмоба дотримується девізу «Флешмоб поза релігією, поза політикою, поза економікою».

Рух флешмоба виходить із того, що у флешмоб-акцій існують типові правила. Найбільш важливі їхні пункти:

Начебто спонтанне дійство. Заборона збиратися або привертати увагу на місці до акції, одночасний початок і закінчення акції її учасниками. Після акції потрібно миттєво зникати з місця дії в різні сторони, і робити вигляд начебто ні чого й не було.
Сценарій повинен привносити абсурдність у те, що відбувається
Жорстке дотримання сценарія.
Не викликати агресивної реакції. Не порушувати законів і моральних устоїв, не показувати ніяких політичних поглядів. Флешмоб-акції, що не дотримуються цього вже будуть екстрім-мобом або політ-мобом .

[ред.] Історія

Явище флешмоба почалося після того, як у жовтні 2002 вийшла книга социолога говарда Рейнгольда (en:Howard Rheingold) «Розумний натовп: наступна соціальна революція» (англ. Smart Mobs: The Next Social Revolution), у якій автор пророкував, що люди будуть використати нові комунікаційні технології (Інтернет, стільникові телефони) для самоорганізації. У червні 2003 Роб Зазуэта з Сан-Франциско, начитавшись Рейнгольда, створив сайт flocksmart.com, на якому перші моббери розпочали домовлятися про збори.

Перший флешмоб пройшов 17 червня 2003 року в Нью-Йоррці, США. Приблизно двісті чоловік зібралися навколо одного дорогого килима в універмазі Macy's і почали казати продавцям, що живуть разом на складі на окраїні Нью-Йорка, і прийшли купити «Коврик Любові».

[ред.] Політ-моб

Соціальний та політичний відтінок перетворює флешмоб в політ-моб або соціальний моб. Втім, звичайні люди часто називають флешмобами суспільно-політичні акції. Вони є більше простим, оперативним і безпечним способом вираженням суспільної думки або залучення уваги до тих або інших проблем, чим мітинги або демонстрації. Наприклад, після виборів в Белорусії в 2006 моббери влаштували ряд таких акцій [1]. Декілька людей, зібравшись у центрі Мінська, розкрили газету «Радянська Білорусія» і почали рвати її на дрібні шматочки. В іншій подібній акції близько 30 мінчан демонстративно зав'язали очі й відвернулися від встановленого на площі екрана, по якому транслювався виступ прокурора Бєларусії. На піку популярності у квітні 2006 року «політичні флешмоби» у Мінську збирали до 100—120 чоловік. З метою припинення подібного роду акцій влада дотримувалася тактики затримки від 10 до 20 чоловік, що протягом 2 тижнів зменшило кількість учасників флешмобів до 15-20 чоловік.

[ред.] Жаргон

Акція — дія, виступ, конкретне кінцеве втілення сценарію.
Афтерпаті (сокр. АП англ. after party) — зустріч мобберів після акції.
Камертон — годинники, що перебувають у суспільному або іншім місцях, по яких моббери заздалегідь синхронізують власні годинники для точного прибуття на місце акції.
Класика — Фм-акція, побудована на первинних основах ідеології цього руху: миттєве створення натовпу, абсурдність дій тощо
Маяк — спеціальна людина, що перебуває на місці проведення деяких флешмоб-акцій, для того щоби подати мобберам умовний сигнал про її початок.
Медіа-группа («Знімальники») — офіційні представники ФМ-організацій, що займаються зйомкою ФМ-акцій.
Моббер («Флешмоббер») — людина, що бере участь у флешмоб-акціях.
Мобити («Мобитися») — брати участь у Фм-акціях.
Мобплейс — місце проходження Фм-акції.
Мобхаус (англ. mob-house) — особливий тип моб-перетворення реальності, що має у своїй основі довгострокове (у порівнянні зі звичайним мобом) взаємодія мобберів і буття; проводиться значно рідше «звичайних мобов» і, на відміну від них, у переважно закритих приміщеннях, де моббери можуть відчути себе тимчасово ізольованими від перехожих та помобити винятково для себе та своїх.
Парускерство — явище, яке полягає в порушенні правил (розмови, сміх і все, що не було заплановано в сценарії).
Парускери («Смайлси», «Элвіси») — це мобберы, що ігнорують правила ФМ.
Пінгвін — людина, що довідалася про проведення акції й, замість того щоб брати участь у ній, знаходится неподалік і витріщається на те, що відбувається.
СМІшники — фото, теле й інші репортери (преса), присутні на ФМ-акции.
Струкси — моббери-туристи, що роблять паломництва в іногородні моб-спільноти, з метою «на людей подивитися — себе показати».
Экстрим-моб — акції з яскраво вираженою екстремальною спрямованістю. Виконуються дії, що шокують навіть самих учасників. Акції не для всіх.
date-mob — ФМ-акция, спрямована на знайомства мобберів.
Фан-моб (англ. Fun-mob) — флешмоб, що є по сценарію або став під час проведення масовим приколом. Характеризується недотриманням правил, відсутністю в моббером особливого відчуття моба.
GFM («Global Flash Mob») — всесвітня ФМ-акция, у якій бере участь максимальна кількість країн і міст.
Полит-моб («Соціальний моб») — акції соціальної й політичної спрямованості. Всі соціальні акції автоматично кваліфікуються як політичні, якщо ідея акції може бути інтерпретована як спрямована проти (або на користь) певних політичних сил, наприклад, владних структур.