Фронт національної Єдности
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фронт Національної Єдности (ФНЄ) — леґальна націоналістична організація, що постала 1933 на тлі важкої політ. ситуації на укр. землях під Польщею. Вона боролася проти політики «нормалізації», що її провадило УНДО, і проти тактики терору ОУН. Зародком ФНЄ була ідеологічна група «Нового Часу», що постала 1933 з ініціативи Д. Палієва, згодом оформився організаційний комітет у складі: С. Герасимович (гол.), Д. Паліїв (секретар), о. М. Блозовський, В. Кохан, Л. Савойка; крім них, чл. кооперативного видавництва «Батьківщина» (І. Рудницький, М. Коновалець).
1933 почав виходити орган партії — двотижневик «Перелога» (1935 перетворений на ідеологічний квартальник). ФНЄ мав у програмі організувати провідну верству з усіх станів і шарів укр. нації (згодом виникла назва «творчого націоналізму»). В наслідок жвавої освідомчої й орг. роботи ініціаторів діяльність ФНЄ набрала значного розвитку. У листопаді 1934 почав виходити тижневик «Батьківщина», а видавництво «Батьківщина» розгорнуло чималу видавничу діяльність; з листопада 1935 почав виходити щоденник «Укр. Вісті».
20. 9. 1936 у Львові відбувся І Конґрес ФНЄ, в якому взяли участь 150 делеґатів (у тому ч. 80% становили селяни). Організаційними клітинами ФНЄ були т. зв. дружини (сель., роб. та ін.). Вони були об'єднані в області, що їх очолювали т. зв. обласні. ФНЄ був першою на Зах. Укр. Землях не соц. організацією, що спромоглася притягнути до себе робітників, серед ін. і тих, що під час українізації в УССР зазнали ком. впливів. До ФНЄ горнулися розчаровані політикою своїх організацій: ундівці, оунівці, гетьманці, а також непартійні:
Керівним органом ФНЄ була обрана на конґресі політична колегія, до якої увійшли: С. Герасимович (гол.), Д. Паліїв (провідник ФНЄ), В. Кохан, Л. Савойка, М. Шлемкевич, С. Волинець (секретар), Ю. Крохмалюк, М. Дзьоба, І. Гладилович; ін. діячі ФНЄ: В. Дзісь, Д. Кузів, М. Кушнір, Т. Руденський. Другим керівним органом ФНЄ була Крайова Рада, до складу якої входило 30 чл. Поль. влада переслідувала ФНЄ, часто конфіскувала його вид. і заарештовувала його активних діячів (на поч. 1939 був заарештований весь секретаріат); восени 1935 були заборонені «Перемога» і «Батьківщина», органом ФНЄ став «Хліборобський шлях».
Після вибуху поль.-нім. війни частина провідних членів ФНЄ виїхала на Зах. Тому що в умовах нім. окупації на території Ген. Губернії не можна було вести незалежної укр. політики, Д. Паліїв припинив діяльність ФНЄ, а навесні 1941 ФНЄ перестав існувати. Чл. ФНЄ доручено було включитися в працю громадської організації УЦК і його низових клітин.
[ред.] Література
![]() |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |