Хаменерій вузьколистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Біологічна класифікація

Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Дводольні (Magnoliopsida)
Ряд:	Myrtales
Родина:	Онагрові (Onagraсеае)
Рід:	Epilobium
Вид:	Хаменерій вузьколистий (Chamaenerion angustifolium)

Хаменерій вузьколистий, Іван-чай (Chamaenerium angustifolium (L.) Scop.; Epilolium angustifolium L.). Місцеві назва - зніт вузьколистий, кіпрей, дикий льон. Багаторічна трав'яниста рослина родини онагрових (50-150 см заввишки) з товстим повзучим кореневищем, що має додаткові бруньки. Стебло прямостояче, циліндричне, слаборозгалужене, голе, як і вся рослина. Листки чергові, середніх розмірів (50-120 мм завдовжки, 7-20 мм завширшки), ланцетні, сидячі або ж на дуже коротких черенках, загострені, майже цілокраї, зверху темно-зелені, зісподу світло-зелені, матові із жилками, що виступають. Квітки і пурпурові, зібрані в довге (10-15 см) верхівкове китицеподібне суцвіття. Квітки неправильні, роздільнопелюсткові, з подвійною оцвітиною. Чашечка глибокочотирироздільна, трохи темніша від віночка. Віночок великий, пелюсток (12-15 мм завдовжки) чотири-п'ять, вони пурпурово-червоні, рідше блідо-рожеві або білі, оберненояйцеподібні, при основі звужені в нігтик. Тичинок вісім (чотири в них коротші). Маточка одна, зав’язь нижня, стовпчик дугоподібнозагнутий донизу, приймочка чотирироздільна, з довгими відхиленими лопатями. Плід - довгаста стручкоподібна коробочка (90 мм завдовжки), що розкривається чотирма стулками. Коробочка короткоопущена, з численними довгасто-овальними насінинами, що мають чубок з довгих білих волосків.

Росте по всій Україні в листяних і мішаних лісах, на галявинах, вирубках, згарищах. Світлолюбна рослина. Цвіте у червні - серпні. Заготовляють по всій Україні.

[ред.] Практичне використання

Медоносна, харчова, лікарська, танідоносна, волокниста, олійна, декоративна, фітомеліоративна і кормова рослина. Дуже добрий літній медонос, у Карпатах забезпечує продуктивний взяток. Нектар легко доступний для комах, містить від 12 до 72 % цукрів (в середньому 50 %); в нектарі переважають глюкоза і фруктоза. Медопродуктивність 500-600 кг з гектара. Теплого погожого дня одна бджолина сім'я під час інтенсивного цвітіиня іван-чаю може принести у вулик 12 кг меду. Пилконос. З оболонок пилку бджоли виробляють багато клею (прополісу). Мед з іван-чаю прозорий, трохи зеленкуватий, а закристалізований - білий, у вигляді снігових крупинок, часом у вигляді салоподібної маси; при нагріванні став жовтим; має ніжний аромат і приємний смак. Листки іван-чаю містять від 98 до 388 мг % вітаміну С. Їх споживають у їжу як капусту, висушене листя йде на виготовлення сурогату чаю. Корені використовують як овочі, з них виготовляють борошно, яке при зброджуванні дає спиртовий напій.

Хаменерій вузьколистий

У народній медицині використовують листя для загоювання ран, від головного болю, золотухи як обволікаючий і протизапальний засіб. Лікувальні властивості хаменерію зумовлені наявністю дубильних речовин у листках (14,8-20%), стеблі (2,7 - 5,7 %) і в кореневищах (4,8 - 5,9 %) , у листках, крім того, містяться слиз (до 15%), алкалоїди (0,1 % ). Луб'яні волокна стебла можна використовувати для виготовлення мішковини, мотузків. У насінні міститься 40-45% жирної харчової олії.

Як декоративну рослину хаменерій рекомендують висаджувати в парках і лісопарках на вогких місцях, по берегах водойм і струмків. Він придатний для закріплення ґрунту, укосів, ярів, залізничник і шосейних насипів. На Придеснянській дослідній станції по боротьбі з ерозією ґрунтів і в Карпатах ведуться роботи по введенню хаменерію в культуру. Досліди показали, що це цінна кормова і ґрунтозахисна рослина. В культурі на порівняно родючих орних ґрунтах хаменерій досягає 2 м заввишки і утворює на 1 га до 700 ц зеленої маси, а у посушливі роки до 300 ц, в Карпатах – 180 - 360, в окремі роки 580 ц. Зелену масу в фазі пуп'янків охоче їдять свині, вівці, кози, а суху масу - кролики. Великій рогатій худобі хаменерій дають у суміші із злаками і бобовими. Зелена маса придатна для виготовлення силосу й сіна. У фазі пуп'янків вона містить 89,5 - 156 мг% каротину, 12,77-14,1% протеїну, 2,03-3,66% жиру, 19,25-17,93% клітковини.