Харківський колегіум
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Харківський колегіум - навчальний заклад в Україні у 18- першій чв. 19 ст. Заснований як слов'яно-латинська школа єпископом Єпіфанієм Тихорським у Бєлгороді в 1722. У 1726 переведений до Харкова і в 1731 отримав статус колегіуму. Створений за взірцем Києво-Могилянської академії, що обумовило схожість основних принципів управління, навчально-виховного процесу. Становленню колегіуму сприяла широка благодійна підтримка різних верств населення Слобідської України, завдяки якій склалися його значні земельні та господарські володіння. До колегіуму приймали дітей усіх соціальних станів -козацтва, духовенства, городян. Наявність великого господарства давала можливість навчати і утримувати значну кількість учнів (у серед. 18 ст.- 400, на поч. 19 ст.- понад 800). Зміст навчальних програм був близьким до програм Києво-Могилянської академії та Московського університету. З 1740 років на деякий час за закладом закріпилася назва "академія". У колегіумі вивчали слов'яно-руську, церковно-слов'янську, латинську, грецьку, староєврейську мови, історію, географію, основи математики, катехізис, піїтику, риторику, філософію та богослов'я. У 1768 при колегіумі почали діяти додаткові класи, освітня програма яких була зорієнтована на світські потреби. У них викладали німецьку та французьку мови, математику, інженерну справу, живопис, музику, архітектуру тощо. З відкриттям Харківського університету (1805) учні колегіуму слухали природничі (ботаніку та фізику) та медичні університетські курси. Колегіум мав велику бібліотеку. До бібліотеки увійшло книжкове зібрання Стефана Яворського, що було перевезено з Ніжинського Благовіщенського монастиря. У колегіумі був створений перший у Харкові церковний хор.
У колегіумі викладали Г.Сковорода, І.Двігубський, С.Вітинський, Л.Кордет. Учні відвідували заняття видатних українських композиторів А.Веделя, М.Концевича, архітектора П.Ярославського, художників І.Саблукова, В.Неминущого, Л.Калиновськогота ін. У X.к. вчилися відомі діячі науки і культури, зокрема фізик В.Петров, перекладач М.Гнедич, лікарі Г.Базилевич та Є.Мухін, письменники П.Кореницький, С.Писаревський, С. і В.Олександрови та ін. З поч. 19 ст. X.к. поступово почав втрачати своє значення і внаслідок церковних реформ, які проводив уряд Російської імперії, колегіум у 1841 остаточно перетворився на духовну семінарію. У 18 -поч. 19 ст. Х.к. був другим за значенням після Києво-Могилянської академії навчальним та науковим центром в Україні, одним із провідних осередків формування української інтелігенції.
