Харченко Віктор Кіндратович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ві́ктор Кіндра́тович Ха́рченко (18 липня (31 липня) 1911, м. Жмеринка, нині Вінницької області — 10 січня 1975, поховано в Москві) – радянський військовий начальник. Маршал інженерних військ (1972).

[ред.] Біографія

Народився в сім’ї українського селянина. Член ВКП(б) від 1931. У Червоній армії від 1932. Закінчив 1938 Військову електротехнічну академію, 1948 Вищу військову академію імені Климента Ворошилова.

Під час війни начальник штабу управління спеціальних робіт Західного фронту (1941—1942), начальник штабу й заступник командира окремої інженерної бригади спеціального призначення та окремої гвардійської мотоінженерної бригади (1942–1945), яка брала участь в обороні Москви, в Сталінградській і Курській битвах, у форсування Дніпра, Бугу, Вісли, Одеру, в Берлінській операції.

Від травня 1961 заступник начальника, від лютого 1965 — начальник інженерних військ Міністерства оборони СРСР.

Багато зробив для створення та становлення Кам’янець-Подільського військово-інженерного командного училище (урочисто відкрито 31 серпня 1967; від 1969 стало вищим військовим навчальним закладом).

Загинув при виконанні службових обов’язків.

Нагороди: ордени Червоного Прапора (5), Кутузова 2-го ступеня, Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступеня, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, медалі; ордени й медалі низки соціалістичних країн.

[ред.] Увічнення пам'яті

Ім’я Харченка 24 березня 1975 надано Кам’янець-Подільського вищому військово-інженерному командному училищу. Біля училища встановлено бюст маршала (автор — Дмитро Крвавич).

Іменем Харченка названо вулицю в місті Лебедин. 31 серпня 1993 вулиця Маршала Харченка з’явилася і в Кам’янці-Подільському (до того — частина вулиці Крупської).

[ред.] Література

• Большая Советская Энциклопедия. – 3-е издание.
• Сірош Г. Бюст біля училища: Незабутні імена // Край Кам’янецький. — 1993. — 7 серпня. — С. 2.