Холопи
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Холопи, назва невільних людей у давній Русі-Україні (X. називали чоловіків, а жінок -- рабами), вживана поряд з назвою «челядь». За «Руською Правдою», X. радше об'єкт, ніж суб'єкт права: за вбивство X. вбивник платив лише продажу, а не виру, яка платилася за вбивство вільної людини. Відповідальність за злочин, вчинений X., падала на його пана. Холопами ставали у висліді: а) полону, б) покарання за злочин, вчинений закупом, в) неспроможности заплатити борг, г) народження від невільних батьків. Вільна особа могла також; сама добровільно приймати холопство через одруження з рабою, вільне запродання себе і прийняття служби тивуна або ключника у кн. і бояр. Становище і вартість останніх, як і холопів, що знали ремесло, були куди кращі, ніж звич. X. («рядовичів»). X., як об'єктом права, вільно розпоряджалися їх пани-власники, включно до продажу; проте X. могли мати власне майно. Під впливом Церкви становище X. дещо змінилося; вона сприяла викупові X., а також; опікувалася деякими їх групами (див. Невільництво в Україні). Повних холопів т. зв. «обельних» X. слід відрізняти від напіввільних людей, гол. закупів.
У Московській державі більшість X. у 14 -- 15 вв. стала кріпаками, але інститут X. існував далі, зокрема як форма кабального холопства (служба за борг у кредитора).
У Речі Посполитій Поль. «хлопи» не були X. (рабами), а тільки категорією залежного селянства. За новітніх часів поль. назва «хлоп» була поширена на селянство взіагалі.
Література: Зимин А. Холопы. М. 1973.
 |
Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
