Чехович Костянтин
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Чехович Костянтин (1847 — 1915), укр. церк. і гром. діяч у Перемишлі. Після висвячення (1873), деякий час був душпастирем, згодом канцлером Перемиської єпархії; з 1896 іменований перемиським єп. (1897 консакрований й інтронізозаний). Ч. був прихильником народовецької течії і противником русофільської; більшість капітули і свящ. були за його єпископства свідомі українці. Ч. спровидив до Перемишля С. Василіянок і С. Служебниць; його заходами збудовано велику духовну семінарію; з його допомогою засновано Руський Ін-т для Дівчат (пізніше перетворений на Укр. Ін-т для Дівчат у Перемишлі). За підтримкою Перемиської єпархії створено фінансові установи: «Укр. Щадниця», Український Банк «Віра» і «Міщанська Каса». За рос. окупації еп. Ч. був переслідуваний військ. владою.
Чехович Костянтин (21 травня 1896 — 6 лютого 1987), др. філософії, філолог-славіст родом з Перемишля. Названий на честь свого родича по батьковій лінії єп.К.Чеховича. 1915-1918 богословські студії у Львівському університеті. 1918-20 хорунжий УГА. Після закінчення Празького Ун-ту та УВУ 1926-29 працював в Укр. Наук. Ін-ті в Берліні, з 1931 доц. УВУ в Празі, того ж р. проф. Богословської Академії у Львові, ред. ж. слов. філології «Слово». Дійсний член НТШ, дійсний член та секретар БНТ. Студії про О. Потебню («Олександер Потебня. Укр. мислитель-лінґвіст», В. 1931), «Йосиф Добровський і укр. мова» (1930), «Іван Могильницький та Йосиф Добровський» (1931), про М. Смотрицького як граматика, О. Огоновського як історика літератури; досліджував чес. впливи на поеми І. Франка («Іван Вишенський» і «Мойсей»); прапагував християнський націоналізм; критично оцінював Драгоманова; ст. і рецензії також у чес., нім. і поль. ж. За сов. часу 1945 заарештований, 1946 засланий на Сибір, після повернення 1956 працював директором Публічної бібліотеки в Тчеві (Польща).
[ред.] Праці
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства
- Ленцик В. Проф.д-р Константин Чехович // Богословія. - 1983. - т.47. - с.141-151
- Комариця М. Чехович К. // Українська журналістика в іменах. - вип.6. - Львів, 1999. - с.354-358
- Чехович К. Моє життя і мої мрії // Світильник Істини. Джерела до історії Богословської Академії у Львові. - т.3. - 1983. - с.480-504
![]() |
Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |