Чигиринські походи
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Чигиринські походи (1677-78), спроба Османської Порти завоювати Україну, після зайняття Поділля 1672. У 1677 Порта мала на меті опанувати стратегічно важливе м. Чигирин на Правобережжі й поставити там Ю. Хмельницького (див.) як васаля Порти з титулом гетьмана Війська Запор. й кн. Сарматії (України). Перший наступ почався влітку 1677, коли потужне османське військо (6л. 100 — 120 000 вояків під проводом Ібрагіма Паші) обложило Чигирин, що його боронили гетьман І. Самойлович з 20 — 25 000 козаків і рос. воєвода Г. Ромодановський з 32 000 рос. війська.
Завдяки завзятій обороні козаків і росіян та сильним укріпленням м., турки змушені були відступити. Улітку 1678 турки ще раз намагалися опанувати Чигирин. Цього разу вони наступали з військом бл. 200 000 вояків під проводом везіра Кара-Мустафи; коз.-рос. військо збільшилося до бл. 120 000. Після місяця завзятої боротьби, турки захопили Чигирин, з якого залишилися самі руїни, але виснажені боротьбою і частими наскоками запорожців під проводом І. Сірка, вони також покинули зруйнований Чигирин, підписавши з Росією Бахчисарайський мир 1681. Османська Порта припинила свої експансіоністичні походи на Україну.
 |
Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
