Шевченко Федір
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шевченко Федір (* 1914), історик, чл.кор. АН УРСР (з 1969), родом з с. Дунаївців Подільської губернії 1937 закінчив Московський Іст.-Архівний Інститут. 1940 — 45 на науково-адміністративній роботі в держ. архівах Чернівців, Краснодару, Узбецької ССР. 1944 — 50 викладач Київського університету (з 1968 професор); 1945 — 49 заступник голови Комісії історії великої вітчизняної війни АН УРСР. 1949 — 1960 завідувач відділу іст. країн нар. демократій, 1960 — 63 — допоміжних історичних дисциплін, 1960 — 1968 історіографії і джерелознавства в Інституті Історії АН УРСР, заступник директора інституту (1964 — 1967). З 1963 доктор історичних наук. 1968 — 1972 директор Ін-ту археології АН УРСР. Головні праці: «Іст. значення віковічної дружби українського та російського народів» (1954), «Лук'ян Кобилиця» (1958), «Дипломатична служба на Україні під час визвольної війни 1648 — 1654 pp.» у кн. «Іст. джерела та їх використання» (випуск 1, 1964). 1957 — 1971 відповідальний редактор «Українського історичного журналу», упорядник і редактор збірки «Селянський рух на Буковині в 40-их pp. XIX ст.», співредактор «Документів Богдана Хмельницького», відповідальний редактор щорічника «Історіографічні дослідження в Українській РСР» (1968) та один з редакторів щорічника «Історичні джерела та їх використання» (1964 — 1972).
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
