Яйла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Яйла, найвище пасмо Крим. гір. Я. складається з твердих сірих юрських вапняків, які залягають на лупаках і пісковиках. Її хребет, що відповідає осевій частині антикліналі Крим. гір, простягається хвилястою високорівнею, перев. понад 1 000 м над рівнем моря, продовж бл. 80 км на півн. схід від с. м. т. Форос. Ширина Я. сягає від кількох сот м до 7 км. Її півд. бік обривається майже вертикально до півд. берега Криму, утворюючи високий суцільний мур. У зах. частині Я. досить суцільна. Її частини, починаючи з півд. зах., складаються з Ай-Петрівської Я. (з верхом Ай-Петрі, 1233 м), яка переходить на сх. в Ялтинську Я. (верх Лопата, 1406 м), на півн. сх. в Никитську Я. (верх Демір-Капу, 1 540 м) та Бабуган-Я. (верх Роман-Кош, 1545 м). Далі на ex. Я. розпадається на ряд більш або менш ізольованих масивів. Перший між ними, на півн. від Бабуган-Я., — Чатир-Даґ (верх Еклізі-Бурун, 1 525 м), обмежований тектонічними розламами. Далі на сх. — Демерджі-Я. (1 237 м), Тирке, Долгоруківська Я. та Карабі-Я. (з верхом Тай-Коба, 1259 м). Зниженням у середніх Я. б. м. Алушти пролягає шосе на Симферополь.

У вапнякових породах Я. поширені карстові форми рельєфу середземноморського типу: карстові поля в місцях ґрунтового покриву, лійки, печери з сталактитами і сталаґмітами та провалля, на дні яких зберігається сніг упродовж цілого року. Поверхня Я. безводна, бо атмосферичні опади, всякаючи в глибину вапняка, затримуються щойно над водостійкими лупаками, де вони творять підземні ріки й озера. Вершки й сірі скелі Я. нагадують своїм виглядом руїни старовинних замків, а глибини й улоговини вкриті густим низьким дерном.