Ярополк Ізяславич
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ярополк Ізяславич Петро († 1087), кн. волинський і турівський, син київ. кн. Ізяслава Ярославича, одружений з Кунеґундою-Іриною, дочкою графа Оттона. 1073, разом зі своїм батьком прогнаний з Києва, подався до Польщі, згодом до Німеччини, до цісаря Гайнріха IV, коли ж цей останній не допоміг відзискати київ. престол, Я. вдався до папи Григорія VII, який підтримав Із'яслава і Я. Про заходи Я. перед папою зберігаються документи у Трірському псалтирі (Psalterium Trevirense, Codex Gertrudianus, 1078 — 1087)j в якому є мініятюрний портрет Я. і його дружини Ірини. 1076 Я. повернувся з батьком до Києва, діставши Вишгородський стіл. 1078 брав участь у боротьбі з Святославичами, під час якої загинув його батько. Від цієї дати Волинь з центром у Володимирі Волинському і Турово-Пинська земля відокремилися в окреме князівство, яким за згодою київ. кн. Всеволода рядив Я., однак йому доводилося постійно воювати з Ростиславичами. У цій війні Я. 1087 й загинув.
Ярополк Ізяславич († 1168, за ін. відомостями 1170), кн. бузький, син київ. кн. Ізяслава Мстиславича, правнук Володимира Мономаха. 1149 брав участь з батьком у битві на р. Трубежі б. Переяслава проти суздальського кн. Юрія Долгорукого. 1167 воював проти половців. Був одружений з дочкою чернігівського кн. Святослава Марією.
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
