Ґава-голіградська культура
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ґава-голіградська культур — археологічна культура раннього залізного віку, поширена в Східних Карпатах і Подунав'ї в кін. Ill -першій пол. І тис. до н. е.
Місцевий варіант Гальштатської культури, що називається «фракійським». Питання про етнічну належність народу культури достатньо складне. Найвірогідніше, що гава-голіградське населення є одним із північно-фракійських племен, формування яких відбулося в Карпато-Дунайському регіоні протягом 1200—900 рр. до РХ. Разом з тим, є думка про ілірійське походження згаданих племен. Крім носіїв гава-голіградської культури на території Північно-Східного Прикарпаття існували також племена, представлені кількома археологічними культурами, зокрема висоцькою культурою (1000—600 рр. до РХ). Населення, що належало до цієї культури, розташовувалося у районі вододілу Західного Бугу, Дністра та Стиру. На відміну від прийшлих племен гава-голіградської культури, носії висоцької культури за походженням є автохтонними, зв'язаними генетичне з попередніми племенами тшинецько-комарівської культури доби бронзи. Існує цілком обгрунтована думка щодо внеску носіїв висоцької культури у формування перших елементів культури праслов´ян.
Назва «Ґава» походить від культури Ґава у Північно-Східній Угорщині, «голігради» — від поселення біля с. Голігради на Тернопільщині.
В Україні пам'ятки цієї культури поширені в Тернопільській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській, південній частині Львівської і Хмельницької областей. Існувала в 1100—700 рр. до РХ (іноді 1000—600 рр. до РХ).
Відомі понад 100 поселень, 6 городищ, 21 скарб. Городища виявлені біля сіл Лисинички та Нижнє Кривче на Тернопільщині. Городище біля с. Лисинички займало 160 га, збереглися вал і рів.
- Поселення неукріплені, житла наземні і вкопані в землю.
- Для поховального обряду (Сопіт) характерне тілоспалювання покійників і захоронения решток у глиняних посудинах (урнах).
- З речей матеріальної культури переважає глиняний ліпний посуд (горщики, глечики, миски) з лощеною поверхнею, крем'яні, кам'яні і кістяні знаряддя. Багато бронзових знарядь — сокир (кельтів), серпів, наконечників списів, браслетів та інших прикрас.
- Найвідоміші скарби: Михалківський скарб золотих речей (тепер с. Михалків Тернопільської обл.), Грушківський (с. Грушки на Івано-Франківщині) скарб бронзових речей (серпів, кельтів, мечів, кинджалів, прикрас).
- Населення Ґава-голіградської культури займалось землеробством, скотарством, різними допоміжними господарськими промислами. Серед ремесел велику роль відігравала бронзоливарна справа. В с. Лоїва на Івано-Франківщині знайдено залишки соляних шахт і солеварного виробництва.
- Основу соціального життя становили розвинені родопатріархальні відносини, виділялась багата родоплемінна верхівка. В духовній культурі, крім традиційних релігійних уявлень, простежуються вірування в священну силу вогню, культ сонця.
Ґава-голіградська культура почала формуватись у Верхньому Потиссі, поступово просуваючись у сусідні райони. Пізні групи населення Ґава-голіградської культури взяли участь у формуванні місцевих етнічних груп, що належали до фракійців.
