Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Web Analytics
Cookie Policy Terms and Conditions Heineken — Вікіпедія

Heineken

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Heineken — Голландський пивоварна фірма. До її складу входить понад 130 пивоварних заводів у більш ніж 65 країнах і працює приблизно 64 000 людей. Щорічне виробництво пива 121,8 мільйонів гектолітрів.

[ред.] Історія

Історія Heineken почалася 16 грудня 1863 р., коли 22-річний Жерар Адріан Хайнекен купив пивоварню "Стіг сіна" в центрі Амстердама. У той час це була найкрупніша з 69 пивоварень у околицях міста.

Жерар Адріан Хайнекен
Жерар Адріан Хайнекен

Жерар Адріан із самого початку встановив нові стандарти. Коли вирішив перейти з голландського сорту пива, що називалося "робоче пиво", на нове, баварське "пиво джентльменів". У результаті продажі значно виросли, що спричинило за собою проблеми з дистрибюцією. Тому в 1867 р. була побудована нова пивоварня на околиці Амстердама. А в 1873 році стартувало нове підприємство - Heineken's Bierbrouwerij Maatschappij N.V.. В тому ж році пивоварні потужності вирішено було збільшити знову: друга пивоварня Heineken була збудована в Роттердамі.

У 1869 він призначив німця Вільгельма Фельтмана головним пивоваром, а сам зайнявся пошуками якісної сировини. У своїй лабораторії, унікальній для пивоварень того часу, Жерар Адріан постійно контролював якість сировини і готової продукції. У 1886 учень Луї Пастера доктор Еліон одержав від компанії завдання вивести знаменитий нині сорт дріжджів Heineken А. Ці дріжджі понині є унікальною і найважливішою складовою частиною, що надає пиву Heineken особливому смаку. Дріжджі "Heineken А" - єдиний інгредієнт, який не може бути відтворений або куплений іншими виробниками пива.

Верщиною діяльності Жерара Адріана була почесна золота медаль, якої пивоварня була удостоєна на Всесвітній паризькій виставці 1889 роки.

Коли Жерар Адріан помер в 1893 р., його пивоварня вже була однією з найбільших в Нідерландах, з об'ємами продажів близько 200,000 гектолітрів в рік (звичайна пивоварня продавала у той час близько 3,000 гектолітрів).

До кінця минулого сторіччя конкуренція значно виросла, але успішна діяльність Heineken пояснювалася, по-перше, традиційно міцним зв'язком компанії з клієнтами, а по-друге, великими фінансовими ресурсами. Після довгих роздумів було вирішено для подальшого зміцнення позицій декілька понизити ціну пива і здійснити значні інвестиції в сектор HORECA (hotels, restaurants, cafes).

Генрі Пьер Хайнекен
Генрі Пьер Хайнекен

Генрі Пьер, що вивчав хімію, поставив перед собою мету удосконалити мистецтво пивоваріння. Він витратив багато сил, часу і грошей на дослідження в цій області. Іншою його особливістю була турбота про своїх співробітників. Він перший в Нідерландах заснував пенсійний фонд для робочих пивоварні, в яких він бачив перш за все людей. Будучи упевнений, що пошана до особи відображається на мотивації, він дуже піклувався про добробут і умови праці персоналу. За це він одержав навіть прізвисько "червоний пивовар", що в ті часи зовсім не звучало як комплімент.

Роки другої світової війниозначали застій для Heineken. Проте ще тоді керівництво Heineken почало замислюватися про післявоєнне майбутнє компанії. Було вирішено, що компанії Heineken необхідно розвивати експортну діяльність і далі укріплювати свої позиції в секторі магазинних продажів, оскільки в барно-ресторанному секторі перспективи не виглядали веселковими із-за загрози законодавчих обмежень і змін у відношенні до закупівель пива з боку покупців.

Альфред Хайнекен
Альфред Хайнекен

Припущення про те, що продажі Heineken в роздрібній торгівлі виростуть, було підтверджено Альфредом Хайнекеном. А.Г. Хайнекен прийшов в компанію в 1942 році. З 1951 по 1964 р. він був членом наглядової ради. З 1964 по 1969 р. він був членом виконавчої ради директорів і його головою з 1971 по 1989 р. Потім, досягнувши пенсійного віку в 1995 р., він був головою і делегованим членом наглядової ради Heineken N.V.

В кінці 1940-х рр. А. Хайнекен провів декілька літ в США, де вивчав продажі пива. Він познайомився з системою супермаркетів в США і побачив, який вплив має реклама. Після повернення до Голландії А. Хайнекен власноручно прибив на двері свого офісу табличку "Відділ реклами".

Післявоєнний спад на європейському ринку пива стимулював розвиток експорту за межі Європи. Проте було недостатньо варити хороше пиво: його потрібно було добре продавати. У 1951 р. був заснований відділ продажів. Таким чином, ще в 1950-х компанія Heineken перейшла від орієнтації на виробництво до орієнтації на ринок. І це означало новий успіх.

Ряд змін на ринку пива в 1960-х (активізація в Нідерландах сильних конкурентів з-за кордону) привів до необхідності вжити у відповідь заходи: у 1968 р. Heineken злився з Amstel - другою найбільшою пивною компанією Нідерландів. Це врешті-решт виявилося дуже вдалим рішенням, оскільки у результаті конкуренція іноземних пивоварень була значно понижена.

Проте не був забутий і експорт. Протягом 1950-х об'єми пива, що вивозиться за рубіж, значно виросли (205,000 гектолітрів в 1950-51 рр.; через три роки об'єми майже подвоїлися). Дві пивоварні - в Роттердамі і Амстердамі - не могли вже задоволити відповідного попиту.

Було ухвалене рішення побудувати ще одну пивоварню на півдні Нідерландів. Виробництво там почалося в 1958 р. На початку 1960-х почалося падіння експорту, в результаті обмежень на імпорт в західноафриканских країнах. Було зафіксоване зменшення постачань в цей регіон. Проте вже через декілька років картина знов змінилася в сприятливу сторону за рахунок зростання експорту в США, Францію і Швецію.

У 1950-х-1960-х Heineken концентрувався на тих ринках, де можна було відносно легко досягти успіху. Складні ринки Європи тимчасово були залишені осторонь. Тільки в 1970-х і 1980-х, після того, як були охоплені "легкі" ринки, Heineken звернувся до Європи, слідством чого став ряд придбань і пайова участь в пивоварнях багатьох країн.

Завдяки своєму прагненню далі укріплювати міжнародні позиції марки Heineken розробив схему освоєння нових ринків, використовуючи експорт, ліцензування і пайову участь.

Позиція Heineken в США - також один з прикладів гнучкої поведінки на ринку. З погляду позиціонування марки ключову роль грає європейська спадщина Heineken. З цієї причини Heineken ніколи не вироблявся в США, а завжди експортувався з Голландії.

Коли Альфред Хайнекен був головою ради директорів, було ухвалене рішення побудувати пивоварню в Зутервауді, на півдорозі між Роттердамом і Амстердамом. Цей пивзавод, найсучасніший в Європі, почав виробництво в 1975 р. В даний час потужність пивоварні складає 8 млн. гектолітрів в рік. У 1996 почалося розширення виробничих потужностей, головним чином завдяки зростанню експорту. Тут вариться пиво і для внутрішнього ринку.

Колишні пивоварні в Амстердамі і Роттердаме були закриті відповідно в 1988 і 1970-х. Амстердамська будівля перетворена в музей Heineken, а в Роттердамі до червня 1997 р. розташовується департамент транспорту Heineken Export.

[ред.] Офіційний сайт

www.heineken.com

Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu