Z нотація
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Z нотація (англ. Z notation, розмовно зед) — формальна мова для написання специфікацій для інформаційних систем та модулів.
Z базується на теорії множин Цермело-Френкеля та численні висловів першого ступеня. Специфікації складних інформаційних систем на Z будуються шляхом ієрархічної композиції схем. Схеми, в свою чергу, складаються із послідовності описань типізованих змінних, та значень, які приймають ці змінні.
Z було розроблено Жаном-Раймоном Абріалем наприкінці 70-их років. Подальші дослідження проводились групою дослідників проблем програмування комп'ютерної лабораторії Університету Оксфорда. У 2002 році, Z було стандартизовано в ISO.
Зміст |
[ред.] Стандарти
В 2002 році в ISO було завершено процес стандартизації Z. Стандарт має назву «Інформаційні технології - Z Нотація для формальних специфікацій - Синтаксис, Система типів, та семантика» (англ. Information Technology – Z Formal Specification Notation – Syntax, Type System and Semantics) ISO/IEC 13568:2002. Цей стандарт можна отримати безпосередньо від ISO: 13568_2002.zip, 1 MB PDF, 196 сторінок.
[ред.] Джерела інформації
- Z-Notation стаття в німецькомовній вікіпедії.
- Z notation стаття в англомовній вікіпедії.
[ред.] Дивіться також
[ред.] Ресурси інтернет
- Z User Group — Спільнота користувачів Z.
