Абдуллаєв Хабіб Мухамедович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хабі́б Мухаме́дович Абдулла́єв (*31 серпня 1912 — †1962) — узбецький геолог. Академік Узбецької АН (1947), член-кореспондент АН СРСР (1958).
Народився в м. Ош Киргизії. Закінчив Середньоазіатський індустріальний інститут (1935). Член КПРС з 1941. В 1941—48 та 1955—56 працював в партійно-урядовому апараті Узбекської РСР. З 1947 по 1952— віце-президент, з 1956—президент Академії наук Узбекської РСР. Працює в галузі теорії виникнення магматичних порід та рудних родовищ. Ленінська премія. Нагороджений орденом Леніна.
[ред.] Твори
- Геология шеелитоносных скарнов Средней Азии. Ташкент, 1947;
- Генетическая связь оруденения с гранитоидными интрузиями. М., 1954;
- Дайки и оруденевия. М., 1957.
[ред.] Література
| Ця стаття створена за матеріалами першого видання УРЕ. Текст може містити радянську пропаганду, бути заідеологізованим, застарілим тощо. |
