Абу Гамід
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Абу Гамід (1080—1170) — арабський мандрівник і купець, походив з Гранади, Вчився у Багдаді.
Відвідав Близький і Середній Схід, Хорезм; жив у Булгарі Великому та в Угорщині. [1150]—1153 тричі побував у Києві, де був прийнятий великим князем Із'яславом Мстиславовичем. Твори Абу Гамідf — «Антологія деяких чудес Заходу» і «Космографія», що містять дані про ріки Волгу, Дон, про Булгарію, Русь, Київ, про форми торгівлі, побут слов'ян тощо, широко використовувались арабськими вченими. Ці праці підтверджують «Начальний літопис» і є важливим джерелом з історії Київської Русі.
[ред.] Джерела
- Українська радянська енциклопедіяШаблон:Noiwiki
