Агломерація міська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Агломерáція міськá (від (лат. agglomeratio — приєднувати) – територіальне утворення, в основі якого лежить певне місто, а також певна сукупність селищ міського типу, сільських та інших поселень, які об’єктивно об'єднані в єдине ціле (складну багатокомпонентну динамічну систему) інтенсивними економічними, у тому числі трудовими та соціальними, культурно-побутовими, рекреаційними та іншими звя'зками, а також екологічними інтересами.

Агломерація в Україні не є адміністративною одиницею, але категорію містобудування і повсякденного життя мешканців великих міст. Але в західних країнах, наприклад в США, утворюються уряди агломерацій (metro government - столичний уряд).

Як правило, міська агломерація у вигляді цілісного територіального соціально-економічного утворення виникає на базі функціонального і просторового розвитку великого міста-ядра і утворює значну зону урбанізації, поглинаючи суміжні населені пункти.

Моноцентричність міської агломерації з одним місто-ядром, яке підпорядковує своєму впливові усі інші поселення, розташовані в його приміській зоні, і набагато перевищує їх за своїм розміром і економічним потенціалом. В американській статистиці називаються "Метрополітенський статистичний ареал (МСА)" ((грец. metropolis) - головне місто, столиця). Сукупність міст без домінуючого центра називається „конурбація” (від лат. con – з, разом і лат. urbus – місто). Це - поліцентричні міські агломерації, що мають кілька взаємопов’язаних міст-центрів (наприклад, агломерації Донбасу).

В міських агломераціях і конурбаціях можна досить чітко виділити найбільш густо населене основне або центральне урбанізоване ядро і периферію, що оточує його.

Міські агломерації значно відрізняються одна від одної за чисельністю населення, розміром території, кількістю населених пунктів.

Питання віднесення міст і сіл до певної агломерації залежить від пов'язаності їх мешканців з головним містом, або декількома поселеннями агломерації. Вільність вибору місця роботи в межах агломерації, розвинений і доступний транспорт (електропотяги, метро, автобуси, пароми), достатньо розвинена мережа автодоріг зумовлює свободу для мешканців агломерації жити і працювати в одному географічному і економічному організмі. В цілому в практиці планування міст (див. Генеральний план міста) агломерація визначається як передміська зона. У межах агломерації планується швидкий суспільний транспорт для доставки працівників на робочі місця; зони відпочинку і дачні селища. В українському містоплануванні прийнято визначати такі зони для міст з населенням більше 50 тис. мешканців, які в свою чергу не є передмістям іншого міста. Також існують селищні агломерації, де зрощені селища і села утворили єдиний територіальний і економічний комплекс.

Дивиться також: Міські агломерації України