Аеродинамічна труба
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аеродинамі́чна труба́ —— устава, в якій вивчається дія штучно створеного рівномірного повітряного потоку на моделі літальних аиаратів та ін. тіл (див. Аеродинаміка). Одну з перших у світі А. т. побудував у 1897 К. Е. Ціолковський.
[ред.] Принцип дії
Принципова схема простої А. т. з незамкненим потоком і закритою робочою частиною показана на мал.
Вентилятор 1, що приводиться в рух електродвигуном постійного струму 2, засмоктує повітря крізь сопло 3 і напрямну ґратку 4 в робочу частину 5, де містяться досліджувана модель 6 і давачі вимірювальних приладів. Далі повітря проходить крізь дифузор 7, виходячи в навколишній простір. Швидкість потоку в робочій ч. регулюється зміною обертів двигуна. Рівномірність потоку в робочій ч. забезпечується належною формою сопла та напрямною ґраткою.
Економічність А. т. характеризується відношенням кінетичної енергії секундної маси повітря в робочій ч. до потужності двигуна. Дифузор, який значно зменшує кінетичну енергію повітря, що виходить з А. т., істотно поліпшує її якість. Ще кращі показники має А. т. з замкненим потоком. В А. т. цього типу повітря, вийшовши з дифузора, крізь один або два зворотні канали 8 з напрямними лопатями 9 знову потрапляє в сопло. Необхідною умовою динамічної відповідності природного та модельованого явищ є рівність для обох явищ певних чисел — критеріїв подібності. Найважливішим критерієм подібності, при не дуже великих швидкостях, є число
R = lv/n,
де l — характерний розмір тіла, v — швидкість, n — кінематичний коефіцієнт в'язкості середовища.
Для досягнення великих R застосовують велетенські натурні А. т., де досліджуються тіла натуральної величини. При великих (надзвукових) швидкостях найбільше значення має число
М = v/a,
де a — швидкість звуку.
Для одержання великих М застосовують невеликі розміром швидкісні А. т. В швидкісних А. т. безперервної дії повітряний потік, що утворюється осьовим компресором, проходить крізь охолодні пристрої.
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія
- Закс Н. А. Основи экспериментальной аэродинамики. М., 1953;
- Пэнкхерст Р., Xолдер Д. Техника эксперимента в аэродинамических трубах. Пер. с англ. II., 1955.
