Алчевська Христина Данилівна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Алчевська Христина Данилівна (1841—1920) — українська педагог, організатор народної освіти, дружина Олексія Алчевського, мати Григорія та Івана Алчевських.
1862 заснувала Харківську жіночу недільну школу (безкоштовний заклад освіти для дорослих, існував до 1919).
Керувала підготовкою і виданням посібників «Що читати народові» та «Книга дорослих». Авторка спогадів «Передумане й пережите».
[ред.] Вірші
Гомоніли люди:
«Та що з того буде?!»
Гомоніли люди:
«Ми вже омертвіли!»
Гомоніли люди:
«По степах широких
Вже не встати — спати
Нашій Україні!..»
А Вкраїни доля
З них усіх сміється,
В небесах високих
Горличкою в'ється…
Акації білі, таємні розмови,
Повні весняної мрії й любови,
Шемрання тихе в садку…
Шепоче щось тихо, шаліє і хоче
Вії шовкові твої покорити
Зоряній нічці і сну.
Солодкі зітхання і подих кохання,
Й темнії віти тобі говорити
Будуть про любку палку -
Не слухай речей їх, не слухай любови:
Осінь замінить палкії розмови,
Горе украде весну…
Співайте пісні голосніш,
Будіть думки про волю!
Тоді ми встанемо міцніш
За кращу братню долю!
Кричіть про Сонце золоте,
Що зійде над братами!
І ми певніше за святе
Поляжем головами!
Приспіть годину навісну:
Морози серце нудять.
Надії будять в нас весну,
Події — помсту збудять!
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
