Альберті Рафаель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Пам'ятник Альберту Рафаелю

Альбе́рті Рафаель (ісп. Rafael Alberti 1902 — 1999) — іспанський поет; від 1931 пов'язаний з комуністичним рухом; 1939-1977 в еміграції; в поезії поєднував народні традиції з бароко (Вірші про любов), пізніше писав пер. на політичні та патріотичні теми (Поема вигнання і надії); п'єси (Ніч війни в музеї Прадо), книги спогадів Загублений гай, Пабло Пікассо.

УРЕ:

(Alberti) Рафаель (н. 1902)— іспанський поет. У ранній творчості перебував під впливом декадансу. Глибоке вивчення класичної літератури, інтерес до громадсько-поліг. життя і відвідання СРСР 1932 викликали в творчості А. 30-х рр. різкий поворот (зб. «Іспанські селяни», 1931, п'єса «Фермін Галан»). А. стає відомим революц. поетом, активним учасником антифашистської війни 1936—39 (зб. «Поет на вулиці», 1936, «На переломі», 1937). В 1939 емігрує до Аргенті-ни. А. — активний борець за мир. Останні зб. — «Строфи Хуана Панадеро», 1949, «Балади й пісні ріки Парани», 1954.