Антимілітаризм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Антимілітари́зм — широкий міжнародний рух проти політики мілітаризму, гонитви озброєнь, підготовки і розв'язання імперіалістами загарбницьких та грабіжницьких воєн. А. є складовою частиною заг. боротьби трудящих проти капіталістич. ладу в цілому як першопричини мілітаризму й імперіалістич. воєн.

Створений К. Марксом і Ф. Енгельсом Перший Інтернаціонал вже у своєму Установчому маніфесті (1864) закликав робітників усіх країн до боротьби з мілітаризмом. Більш масового і організованого характеру А. набирає в період створення в різних країнах світу партій робітничого класу. Під тиском трудящих всієї земної кулі ряд конгресів 2-го Інтернаціоналу (Паризький, 1889; Брюссельський, 1891; Цюріхський, 1893; Штутгартський, 1907, та ін.) засудив мілітаризм як прояв антинарод., імперіалістич. політики міжн. буржуазії, закликавши трудящих посилити боротьбу з ним. Але, коли почалася перша світова імперіалістична війна, праві лідери с.-д. партій 2-го Інтернаціоналу відступили від ухвал своїх з'їздів і конгресів і відверто перейшли на бік своєї імперіалістич. буржуазії. З усіх робітн. партій тільки партія російських більшовиків на чолі з В. І. Леніним до кінця залишилась вірною справі міжн. пролетаріату, своїм довоєнним антимілітаристським революц. закликам. Після перемоги Великої Жовтн. соціалістич. революції боротьба проти мілітаризму нерозривно зв'язана з захистом першої в світі соціалістич. держави — оплоту миру і демократії в усьому світі—Радянського Союзу.

Запорука успіху боротьби проти мілітаризму—насамперед у масовості, в мобілізації мільйонів людей усіх країн на боротьбу проти всіляких форм підготовки нової війни. «Треба пояснити людям реальну обстановку того,— вчив В. І. Ленін, — яка велика таємниця, в якій війна народжується...» (Твори, т. 33, с. 395). Завдяки великій роз'яснювальній і організаційній роботі комуністич. партій, в період між двома світовими війнами розгорнувся широкий антимілітаристський рух, спрямований проти підготовки нової війни фашистськими д-вами (див. Антифашистський рух). Однак на той час боротьба з мілітаризмом ще не могла відвернути війну, вона лише допомогла мобілізувати народи на розгром найагресивніших мілітаристів у другій світовій війні.

Після другої світової війни в умовах зміцнення світової соціалістичної системи і посилення всесвітнього руху прихильників миру війна не є фатально неминучою.

Боротьба народів проти мілітаризму, підготовки і розв'язання третьої світової війни тепер тісно переплітається з боротьбою всього прогресивного людства за припинення випробування і повну заборону всіх видів зброї масового знищення, за роззброєння, припинення «холодної війни», проти відродження німецького і японського мілітаризму, мілітаризації економіки капіталістич. і слаборозвинутих країн, проти укладання агресивних пактів і створення військових баз на чужих територіях і т. п.