Апанасенко Йосип Родіонович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Йо́сип Родіо́нович Апана́сенко (3 квітня (15 квітня) 1890, с. Митрофановське, нині с. Апанасенковське Апанасенковського району Ставропольського краю Росії — 5 серпня 1943, під Бєлгородом) — радянський військовий діяч. Генерал армії (1941).
Зміст |
[ред.] Біографічні відомості
Син селянина. Учасник Першої світової війни, прапорщик. Наприкінці 1917 — голова ради та військово-революційного комітету села Митрофановське. Сформував партизанський загін у Ставропольській губернії. 1918 вступив у РКП(б) і Червону армію.
1918-1919 командував бригадою, дивізією. 1919-1920 командував 6-ою кавалерійською дивізією в складі 1-ої Кінної армії.
Закінчив військово-академічні курси (1923), курси удосконалення вищого командного складу (1928) та Військову академію імені Михайла Фрунзе (1932).
Командував кавалерійською дивізією і корпусом. 1935—1937 — заступник командувача військами Білоруського військового округу. Від лютого 1938 — командувач військами Середньоазіатського військового округу,
Від січня 1941 командувач Далекосхідного фронту. Від 1943 — заступник командувача Воронезького фронту. У боях під Бєлгородом смертельно поранено. Помер від ран. Поховано в Бєлгороді.
[ред.] Нагороди
Нагороджено орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора та медалями.
[ред.] Увічнення пам'яті
У Бєлгороді та Ставрополі встановлено пам'ятники.
[ред.] Література
- Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 220.
