Астма бронхіальна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
А́стма бронхіа́льна (грец. ασθμα — тяжке дихання, ядуха) — захворювання, що проявляється у виникненні приступів ядухи.
На відміну від астми серцевої, астма бронхіальна є самостійним захворюванням, не зв'язаним з хворобами серця.
Зміст |
[ред.] Етіологія
Приступи астми бронхіальної зумовлюються спазматичним скороченням м'язів стінок дрібних і середніх бронхів. Спазм виникає внаслідок рефлекторного подразнення блукаючого нерва. Одночасно підвищується виділення слизу, що виробляється внутрішнім шаром стінки бронхів, настає гострий набряк слизової оболонки бронхіальних шляхів і звуження просвіту бронхів .
[ред.] Групи ураження
Астма бронхіальна спостерігається переважно у молодому віці (до 30 років), іноді у людей, що працюють з деякими хімічними речовинами, в запиленому повітрі.
[ред.] Прояв
Приступи бронхіальної астми виникають переважно вночі, тривалість їх — від кількох хвилин до кількох годин. Приступ може викликати перевтома, нервові переживання.
Ознаки приступу: ядуха, явища кисневого голодування організму, виділення склоподібної мокроти; в легенях вислуховуються свистячі хрипи.
[ред.] Лікування
Лікування приступу бронхіальної астми: підшкірне впорскування адреналіну, атропіну або астмолізину, гарячі ванни для рук та ніг, прийом всередину відповідних медикаментів тощо.
[ред.] Література
![]() |
Ця стаття/параграф не містить Картки або така картка є неадресованою. Ви можете доповнити її/його такою і заповнити її. (І вилучити даний шаблон). Шукайте відповідні шаблони тут у розділі карток |