Барбон Микола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

'Барбон Микола Борисович (14.08.1924 , с. Зазим'є (Зазим'я) Броварського району Київської обл.) – дослідник, поет, політв’язень, член Всеукраїнського братства вояків УПА ім. Романа Шухевича , комбатант. 1939 року закінчує семирічку, потім Київський річковий технікум .

Під час Другої Світової Війни неодноразово тікав – з німецького концтабору на Жулянах, потім при вивезенні на примусові роботи до Німеччини. Після втечі з поїзда на Волині воював в УПА, був тяжко поранений, з фальшивими документами повернувся на Київщину, де лікувався вдома.

1943 р. мобілізований до Червоної армії.У липні 1944 р. тяжко поранений.

1945 р. вступає до Київського університету імені Тараса Шевченка), де невдовзі створює підпільний осередок ОУН. Звинувачений у прямій і таємній агітації проти радянської влади. Засуджений до 25 років тюремного ув’язнення. Відбував покарання в Бутирській в’язниці (Москва), на Уралі, у Свердловську, Красноярську, Норильську.

Активний учасник Норильського повстання в’язнів (1953), за що був відправлений до штрафного табору.

1962 року реабілітований, працював на заводі «Більшовик».

Нагороджений хрестом УПА, медаллю учасника Друга світова війна , «Пам’ятною медаллю на честь святкування ювілею – 50-річчя створення Української Головної Визвольної Ради 1944-УГВР-1994», кавалер ордена «За заслуги» ІІ ступеня.

Був знайомий з Оленою Телігою, Солженіциним, Руслановою.

Зараз працює над перекладами з санскриту, досліджує історію рідного краю. Чимало досліджень з історії села Зазим’я (Зазим’є), зокрема про Зазимське повстання. Автор числених спогадів.

Друкується у журналах, періодичній пресі.