Барисфера
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Барисфе́ра (грец. βαρυς — важкий, σφαιρα — куля) — ядро Землі (центральна область з глибини 2 900 км від поверхні).
Внутрішня будова барисфери встановлюється за даними вивчення швидкості проходження сейсмічних хвиль, що вказують на різну густину речовини; остання зростає до центра від 5,5 г/см3 до 12 г/см3. За станом речовини барисфера являє собою масу умовно залізо-нікельового складу, що перебуває під високим тиском.
Температура в барисфері досягає 2 000—5 000°, тиск — 3,5 млн. атм.
Існує 3 гіпотези щодо стану барисфери — газоподібного, рідкого та твердого ядра.
Гіпотеза газоподібного стану ядра базується на підвищенні температури в міру заглиблення, в зв'язку з чим у центрі земної кулі т-ри повинні бути дуже високими і речовини ядра переходять у газоподібний стан.
Гіпотеза рідкого стану ядра виходить з фізичних законів, за якими при величезному тиску всередині Землі речовина повинна перебувати в рідкому стані.
На користь гіпотези твердого стану ядра свідчить велика питома вага центральних частин Землі та великий тиск, при якому речовина повинна залишатись у твердому стані. Остання гіпотеза є найімовірнішою.
