Березнегувате (смт)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Березнегувате | |
|---|---|
| Область | Миколаївська |
| Район/міськрада | Березнегуватський |
| Рада | Березнегуватська селищна рада |
| Код КОАТУУ: | 4821155100 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1787 |
| Статус смт | із 1959 року |
| Площа | 6,4817 |
| Населення | 7 800 |
| Щільність | 1202,96 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 56200 |
| Телефонний код | +380 05168 |
| Географічні координати | |
| Висота над рівнем моря | 18 |
| Водойма | р.Висунь р.Добра |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Березнегувата |
| До станції: | 12 км |
| До райцентру: | |
| - фізична: | 0 км |
| - залізницею: | 0 км |
| - автошляхами: | 0 км |
| До обл. центру: | |
| - фізична: | 76 км |
| - залізницею: | 109 км |
| - автошляхами: | 97 км |
| Адреса селищної ради | |
| 56200 смт Березнегувате, пл.Леніна, 10 | |
Березнегувате – селище міського типу Березнегуватського району Миколаївської області. Центр селищної ради, до якої також входять села Калачеве, Маломихайлівка та Червонопілля. Розташоване в межах Причорноморської низовини на березі р.Висуні, що впадає у притоку Дніпра – р.Інгулець за 76 км на північний схід від Миколаєва та за 12 км від найближчої залізничної станції Березнегувата.
[ред.] Історія
У 1780-х р.р. на місці сучасного селища оселилися колишні запорізькі козаки. На 1787 р. тут налічувалося 7 дворів і 70 душ чоловічої статі[1]. У 1795 р. сюди прибуло багато сімей селян-втікачів з Чернігівщини та Полтавщини. Згодом поселення поповнювалося за рахунок засуджених російською владою на заслання учасників антифеодальних виступів з Подільської, Волинської, Київської та ін. губерній.
За своїм юридичним становищем жителі Березнегуватого були державними селянами. У 1796р. за ними закріплено було 11500 десятин придатної землі і 500 непидатної землі.[2] Через три роки тут мешкало вже 487 чоловік.[3]
У 1820 р. село стало адміралтейським поселенням. Жителі його звільнялися від сплати подушного податку, але замість нього мусили виконувати різні роботи за нарядами адміралтейства. Усі працездатні чоловіки віком від 16 до 50 років працювали на верфі у Миколаєві позачергового 3 місяці на рік.
Основним джерелом прожитку березнегуватців залишалося хліборобство і городництво. Займалися вони також перевезенням різних вантажів на близьку відстань і дрібною торгівлею. На 1859 р. у Березнегуватому було 594 двори і 3677 жителів. Крім адміралтейських поселенців, тут головним чином мешкали міщани, державні селяни та відставні чини. У липні 1861р. село вилучено з морського відомства і підпорядковано Миколаївському військовому губернатору. Поселення стало пригородом, а його мешканці – міщанами. З 1872р. на околиці села (колонія Нагартава) почала діяти лікарська дільниця, що потім переросла у міжрайонну лікарню з багатьма відділеннями.
З травня 1877 р. Березнегувате стало посадом Херсонської губернії, а в лютому 1917 р. волосним центром Херсонської губернії, у 1937 р. – районним центром Миколаївської обл..
День селища святкується в третю неділю жовтня.
[ред.] Посилання
- ^ Материалы лля оценки земель Зерсонской губернии, т.6, стор.134
- ^ Херсонський облдержархів, ф. 14, оп. 1, спр. 312, арк. 22.
- ^ Материалы лля оценки земель Зерсонской губернии, т.6, приложения, стор.223
[ред.] Література
Історія міст і сіл УРСР. Головна редакція Української Радянської енциклопедії. Київ.
|
Населені пункти Березнегуватського району |
|||
|---|---|---|---|
| Смт: | Березнегувате | ||
| Села: | Біла Криниця • Василівка • Велике Артакове • Веселе • Веселий Кут • Висунськ • Вітрове • Зелений Гай • Кавказ • Калачеве • Калинівка • Калуга • Лепетиха • Любомирівка • Маліївка • Маломихайлівське • Мурахівка • Нововолодимирівка • Новогригорівка • Новоолександрівка • Новоочаків • Новоросійське • Новосевастополь • Новосергіївка • Новоукраїнка • Одрадне • Озерівка • Петрівське • Петропавлівка • Пришиб • Романівка • Семенівка • Сергіївка • Соколівка • Тернівка • Тетянівка • Федорівка • Червоний Став • Червоний Яр • Червонопілля • Яковлівка | ||
| Селища: | Березнегувате • Добре | ||
