Бонампак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бонампак. Знамениті фрески знаходяться в невеличкій будівлі праворуч від цієї піраміди.

Бонампак (ісп, майя: Bonampak) — стародавній сайт (місто) майя, розташований в мексиканському штаті Чіапас, приблизно у 30 км на південь від іншого сайту Яхчілан (Yaxchilan) і кордону з Гватемалою. Це невеликий сайт майя, який протягом більшості часу був залежним від сусіднього Яхчілана. Здається, всі структури, що дійшли до наших часів, були збудовані у період між 580 і 800 роками. У 1946 році Бонампак був знайдений фотографом Джайлзом Гелі (Giles Healy), якого привели до нього сучасні майя народу лакандон, які у той час, як і зараз, відвідували сайт, щоб молитися в стародавніх храмах.

Бонампак містить кілька храмів середнього розміру що оточують велику площу, разом з декількома колодязями та різними стелами. Сайт особливо відомий знаменитими фресками в одній з будівель.

Будівлю, що містить фрески, часто називають Храмом Фресок (хоча серед археологів вона відома під назвою «Структура 1») — це довга вузька будівля з 3 кімнатами на платформі на половині висоти високої ступінчастої піраміди. Внутрішні стіни зберігають найпрекрасніші приклади жувипису майя класичного періоду, інакше відомого тільки по зразкам кераміки і випадковим фрагментам побліднілих фресок в інших місцях. Через сприятливий для дослідників випадок, дощова вода просочилася в пластирі даху таким чином, що вона покрила внутрішні стіни шаром злегка прозорого карбонату кальцію. Незабаром після відкриття Гелі, Інститут Карнегі надійслав експедицію до Бонампака. Стіни були вкриті гасом яким зробив шар над живописом тимчасово прозорим, після цього фрески були детально сфотографовані, та зариси були зроблені кількома художниками. У 1996 році група дослідників Йельського університету почала проект документації знахідок у Бонампаці, який включав створення навіть більше детальних описів, фотографій і копій фресок.

Фрески в Структурі 1 сайту Бонампак

Фрески датуються 790 роком, коли вони були виконані як типові фрески, без швів в пластирі, що вказує на те, що кожна кімната фарбувалася за одну сесію протягом короткого часу, поки пластир був вологий. Стиль фресок вказує на наявність головного художника з парою компетентних асистентів. Три кімнати показують серії фактичних подій з великим числом реалістичних деталей. Зображення у перщій кімнаті показують одягнених священиків і знать під час церемонії празднування народження дитини — спадкоємця благородного роду, вони також показують оркестр, що грає на дерев'яних трубах, барабанах та інших інструментах, і представників знаті, що радяться у стороні. Друга кімната показує місце військових дій, з полоненими, у яких пальці ритуально поранені, що сідять перед багато одягненим Чаан Муаном, правителем Бонампака. Зазвичай припускають, що ув'язнених готували для принесення у жертву, хоча це фактично і не показується на фресках. Третя кімната показує церемонію з танцівниками в прекрасних костюмах, що носять маски богів, і правителя та його родину, які протикають голками свої язики під час церемонії ритуального кровопускання. Супровідний ієрогліфічний текст датує місце дії і надає імена головних учасників.

Балка над одним з дверних отворів Структури 1

Професор Мері Міллер (Mary Miller) з Йельського університету, яка проводила детальне дослідження фресок, писала: «Можливо ніякий єдиний експонат стародавнього Нового Світу не пропонує настільки детального опису доіспанського суспільства, як живопис Бонампаку. Ніяка інша робота майя, що дійшла до на, не показує стільки людей, що брали участь у придворному житті майя і не зображає їх з такими подробиціми, роблячи фрески Бонампаку безпрецедентним ресурсом для розуміння стародавнього суспільства».

Хоча туристи і можуть відвідати Бонампак, дорого до нього важка і довга від будь-якого великого міста, і фрески багато менш видимі, ніж на фотографіях 1940-х років. Фотографія із спалахом формально не дозволяється в межах Храму Фресок (хоча за цим ніхто і не слідкує). Сьогодні хороший огляд фресок можна побачити, відвідуючи повномасштабну копію храму в Національному музеї антропології в Мехіко. Починаючи з прокладення прикордонного шосе мексиканським урядом на початку 1990-х, Бонампак став значно більше доступним туристам, хоча і необхідно проїхати останні 30 км на човні по річці. Значну частину відвідувачів Бонампаку все ще складають представники самого народу майя. Хоча це і не найбільший сайт за числом споруд, фрески — безподібні і варті відвідування сайту.