Братиця Павло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Братиця Павло Савич (1825-1887) - український кобзар, родом із с. Терешківка, Ніженського повіту на Чернігівщині.

Досить відомий у свій час кобзар з містечка Мени Сосницького повіту, Чернігівщина. Осліп на третьому році життя. Науку пройшов у А. Бешка. Крім кобзарювання заробляв суканням вірьовок і поза цим мав допомогу від односельчан, які ставились до нього дуже приязно.

В 1874 році зустрів його фольклорист П. Івашенко й записав 3 думи. 1) ”Про Хмельницького і Барабаша”, 2) ”Про втеча трьох братів з Озова” 3) ”Про козака Голоту”. Доповідь про цю зустріч зробив П. Іващенко на засіданні Пів. Зах. відділі Рос. географічного т-ва в січні 1875 р.

Співав дуетом з молодим 28 річним кобзарем Прокопом Дубом. Повідомлення зацікавило М. Лисенка зробити запис музичного виконання дум Братицем які були надруковані в 1888 р. в ж. Киевская Старина.

В 1883 В. Горленко зробив повторний запис репертуару П. Братиці і записав 10 дум. Бандура у нього 20 струнна.

В журналі «Нива» було роміщено портрет кобзаря