Бринюк Іван Семенович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бриню́к Іва́н Семе́нович (6 вересня 1952, с. Панівці Кам’янець-Подільського району, нині Хмельницької області) — український графік. Член Національної спілки художників України (1990).
Закінчив 1986 Український поліграфічний інститут у Львові.
1976–1977 — оформлювач на Київському виробничо-рекламному комбінаті.
1988–1989 — художній редактор журналу «Барвінок».
1989–1990 — художник Київського комбінату монументально-декоративного мистецтва.
Від 1990 працює над циклом робіт «Архетипи».
У творчому доробку Бринюка — вітражі, мозаїчні панно. Продовжує традиції українського народного іконопису на склі. Образи космології прадавніх українців поєднує із символами християнської міфології, українського фольклору та на тлі історичних постатей, застосовуючи принципи народного мистецтва, іконографії, прийоми монументальності, великих площин і форм.
Твори зберігаються в музеях України.
Персональні виставки у 1980-х — на початку 1990-х у Спілці письменників України, Спілці композиторів України, Будинку актора.
[ред.] Твори
- «Українські народні думи» (1986).
- «В сім'ї вольній, новій» (1986).
- Триптих «Чорнобильська мадонна» (1989).
- Серія «Герої України в піснях і легендах» (1989).
- Серїя «Народні свята» (1990).
- Серія «Очищення» (1990).
- Диптих «Золотий плуг» (1990).
- «Мелодія весни» (1990).
- «Переправа» (1990).
- «Біля криниці» (1993).
- «Весняні забави» (1993).
- «Надвечір'я» (1995).
- «Старий пастух» (1995).
- «Ярило» (1995).
- «Сон» (1995).
- «Бог війни» (1995).
- Фрески «Благовіщення» у Михайлівському Золотоверхому соборі (2000).
[ред.] Література
- Прядко В. М. Бринюк Іван Семенович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 3. — К., 2004. — С. 460.
- Підгора В. Стилізації Івана Бринюка // Образотворче мистецтво. — 1994. — № 1.
