Бульба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бульба (tuber) - видозмінений (потовщений та м'ясистий) пагін, стебло якого, що включає одне чи кілька міжвузль, сильно розростається і накопичує запасні речовини, переважно крохмаль, рідше - масла.

Орган поновлення дво- та багаторічних рослин, який переносить несприятливі періоди. Часто слугує для вегетативного розмноження. Інколи бульби формуються шляхом розростання гіпокотиля (цикламен). Бульби несуть недорозвинені листки, пазушні бруньки яких називають "очками" (картопля), рідко взагалі позбавлені листків (цикламен). Розрізняють надземні та підземні бульби. Підземні бульби — потовщення підсім'ядольного коліна (редька), підземних пагонів (картопля) або бічних чи додаткових коренів (жоржина, батат, чуфа) — часто виникають на столонах (картопля та інші). Надземні бульби формуються в основі головного (кольрабі) або бічних пагонів (епіфітні орхідеї)та несуть зелені листки. Мілкі бульби виникають в пазухах листків (пшінка), часто в області суцвіття (гірчак живородний), у вигляді вивідкових бруньок.

Від бульб потрібно розрізняти кореневі шишки, тобто запасаючідодаткові корені (жоржина, батат), і так звані коренеплоди, в утворенні яких поряд з стеблом участь приймає головний корінь (редька, буряк).

[ред.] Джерела

• Биологический энциклопедический словарь. — Москва. «Большая Советская энциклопедия». 1986.
• Лікарські рослини: Енциклопедичний словник. — Київ. Головна редакція УРЕ. 1989. стор. 499.