Біл Еванс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Біл Еванс (William John Evans, більш відомий як Bill Evans) (16 серпня 1929 - 15 вересня 1980) - один з найвідоміших та найвпливовіших джазових піаністів, 1950-х—1970-х років. Його використання імпресіоністичної гармонії, винахідлива інтерпретація традиційного джазового репертуару та синкопована поліритмічна мелодика справила значний вплив на цыле покоління піаністів, таких як Herbie Hancock, Denny Zeitlin, Chick Corea і Keith Jarrett, гітаріста John McLaughlin та інших.

[ред.] Дитинство та юність

Біл Еванс народився в Плейнфілді, штат Нью-Джерсі, мати - русинського походження, батько - валійського. Перші музичні заняття отримав у церкві.

Мати Б.Еванса - піаністка-любительниця, захоплювалась сучасною академічною музикою. Завдяки цьому вже у 6 років Б.Еванс опановував класичне фортепіано, в 13 - також флейту і скрипку.

З 12 років грає в бенді старшого брата (Buddy Valentino's band), що й стало початком шляху джазового піаніста. В 1940-ві грає в стилі бугі-вугі в різних клубах Нью-Йорку. Музичну освіту отримав в Південно-східному Луїзіанському Універсітеті, який закінчив в 1950 році за кваліфікацією виконавця та викладача фортепіано.

[ред.] 1950-ті роки

По закінченню Університету гастролює з бендом Herbie Fields, пізніше в оркестрі Fifth Army Band. Після трьох років служби в армії та оркестрі, Б.Еванс переїзжає в Нью-Йорк, де грає з квартетом Tony Scott і продовжує навчання композиції в "Mannes College". В цьому колледжі Еванс знайомиться з композитором Жоржем Русселом, та його ладовими теоріями джазу. Значними для сольної кар'єри Еванса стали сумісні записи з Ж.Русселлом, такі, як наприклад альбом "All About Rosie." Також Еванс записав альбоми з Ч.Мінгуса, О.Нельсоном, та Арт Фармером'ом. В 1956 випустив свій дебютний альбом New Jazz Conceptions (фірма Riverside Records).

В 1958 грає, як єдиний білий музикант в секстеті Майлза Девіса. Хоча це співробітництво тривало лише 8 місяців, однак воно було дуже плідним. Проте бажання Еванса бути лідером групи, вживання наркотиків та конфлікти з іншими учасниками секстету призвели до припинення співпраці, проте в 1959 Б.Еванс ще записав разом з М.Девісом відомий альбом "Kind of Blue", до якого Б.Еванс вніс багато ідей щодо структури та настрою, а також імпровізацію.

[ред.] 1960-ті—1970-ті роки

В кінці 1950-х Б.Еванс створює тріо за участю басиста Скотта ЛаФаро та барабанщика en:Stephen Paul Motian. З цією групою Б.Еванс створює оригінальні та основані на джазових стандартах композиції, з виразним імпровізаціями всіх трьох учасників ансамблю. Тріо створює альбоми "Portrait in Jazz" (1959), Explorations, Sunday at the Village Vanguard, Waltz for Debby (всі - 1961). Смерть басиста в автомобільній катастрофі в червні 1961 на цілий рік призупинила концертну діяльність Б.Еванса.

В 1962 Б.Еванс запрошує замість ЛаФаро басиста Ізраельса, в оновленому складі записані альбоми Moonbeams та How My Heart Sings! У 1962году, під впливом продюсера К.Тейлора, Еванс починає роботу з колективами іншого формату, такими як "Gary McFarland's big band", аранжує Claus Ogerman, виступає з Stan Getz і знову об'єднується з Jim Hall. Найприкметнішим експериментом був альбом "Conversations With Myself"("Діалоги з самим собою"), де партії другого і третього піаніно були накладені на перше. Цей альбом отримав Премію Греммі в номінації "ліпше інструментальне джазове виконавство - соліст або невеликий ансамбль". У подальші роки Еванс продовжував виступи і записи з різними тріо, що включають в різний час басистів Ізраельса (1962-65), Гар Пікока (1963), Еді Гомеца (1966-77), Марка Джонсона (1978-90) і барабанщиків Моушена (1959-62), Ларрі Банкера (1963-65), Філлі Джо Джонса (1967), Джек Деджонетта (1968), Марті Морелла (1969-75), Еліота Зігмунда (1975-78) і Джо Лабарбера (1979-80).

В 1970-ті Б.Еванс також співпрацював з вокалістом Тоні Беннет випустивши в 1975's альбом The Tony Bennett/Bill Evans Album та в 1977 - Together Again.