Вершники (п'єса)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ВЕРШНИКИ, п’єса Арістофана, 424 до н. е. Політична сатира Арістофана досягає в цій п’єсі найвищої напруги. Міішенью нападок стає впливовий політик Клеон.
[ред.] Сюжет
Демос (утілення суверенного афінського народу) підпав під чарівність свого нового раба Клеона, пафлагонця, що вміє лестити хазяїнові, але робить нестерпним життя своїх співтоваришів-рабів, Нікія й Демосфена (під якими маються на увазі два прославлених полководці). Ті крадуть у Клеона табличку з пророкуванням, відповідно до якого Клеона може здолати лише той, хто ще гірше за нього самого. Таке завдання покладається на торговця ковбасами, вихідця з низів. Хор вершників (молоді аристократи) підтримує цей план, і Ковбасник за допомогою підкупу легко залучає на свій бік Раду. Далі йдуть гучна перепалка Клеона і Ковбасника, що досягає кульмінації, коли суперники витягають зі своїх мішків подарунки і вручають їх Демосові, бажаючи здобути його прихильність. Проте Демос не бажає проганяти Клеона, поки Ковбасник не переконує його, що Клеон привласнив собі частину дарунків, у той час як він сам до дна спустошив свій мішок. Одержавши перемогу, Ковбасник повертає Демосові молодість і вручає Спонд (гр. "мирна угода") — двох дівчин, що символізують мир.
Вершники — найбільш політизована й водночас найбільш уїдлива з п'єс Арістофана. Комедія відрізняється твердим реалізмом і цинічністю тону; слабке її місце — непослідовність у виведенні характеру Ковбасника. Крім того, залишається відкритим питання, до кращого чи до гіршого призвела така зміна Демоса. Фантазія не грає в цьому творі особливої ролі, головна його пружина — особиста ненависть поета до Клеона. Його зображення було настільки карикатурним, що, за деякими джерелами, ніхто з акторів не наважився зіграти цю роль і авторові довелося виконати її самому.
