Видимість у напрямку руху
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ви́димість у на́прямку ру́ху — максимальна відстань, на якій з місця водія можна чітко розпізнати межі елементів дороги та розміщення учасників руху, що дає змогу водієві орієнтуватися під час керування транспортним засобом, зокрема для вибору безпечної швидкості та здійснення безпечного маневру.
