Вишеградська четвірка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вишеградська група (Вишеградської четвірка) з'явилась унаслідок зустрічі президентів Польщі і Чехословаччини та прем'єра Угорщини 15 лютого 1991 p., після ухвалення декларації, названої через місце прийняття Вишеградською. Головною метою була названа інтеґрація до євроатлантичних структур.
Водночас спільність цілей закордонної політики, спільність історичного досвіду та географічна близькість спричинили появу нового реґіонального утворення, названого після розпаду Чехословаччини Вишеградською четвіркою; до її складу увійшли Польща, Чехія, Угорщина і Словаччина.
Були ухвалені умови про лібералізацію торгівлі в межах групи, що спричинило до появи у 1993 році Центральноєвропейського порозуміння про вільну торгівлю (CEFTA).
У 1994-1998 роках зусилля країн Вишеграда переважно були спрямовані радше на інтеграцію з ЄС і НАТО, ніж на лобіювання взаємних інтересів, зустрічі голiв держав відбувались нерегулярно.
З 2004 року і до середини 2005-го в групі головувала Польща, після неї головує Угорщина.
Наприкінці 2004 року президент Польщі Александер Кваснєвський зазначив, що Вишеградська група може виступати зі спільними ініціативами, які стосуватимуться політики ЄС щодо її східних сусідів, у тому числі України, і мати істотну роль в побудові площини європейських цінностей.
10 червня 2005 р. прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко зустрілася в місті Пулави (Польща) з прем’єр-міністрами країн "Вишеградської четвірки". Були обговорені питання енергетичної співпраці, зокрема, пов’язані з розвитком нафто- та газомагістралей, а также у сфері транспортування електроенергії. Тимошенко заявила, що розраховує на допомогу країн «Вишеградської четвірки» в інтеграції України до Євросоюзу: «Я переконана, що об’єднання таких потужних прем’єрів таких потужних країн трохи візьме шефство над Україною щодо вступлення в Європейський Союз». Вона зазначила, що після вступу в ЄС Україна може приєднатися до «Вишеградської четвірки», і додала: «Вона вже «п’ятірка» де-факто, а формально - "4+1".
У січні 2006 року міністр оборони України Олександр Гриценко взяв участь у зустрічі міністрів оборони країн Вишеградської групи в Будапешті. Він звернувся до своїх колег з проханням надати Україні методичну й експертну підтримку щодо набуття членства в НАТО.
[ред.] Борис Тарасюк про «Вишеградську четвірку» (2005)
«У країн Вишеградської групи були різні стартові позиції. Словаччина за часів недемократичного Мечіара різнилася від інших учасників. Однак Вишеградська група працювала, і в результаті Словаччину вдалося підтягти до загального рівня. І навіть після того як Вишеградська група виконала своє головне завдання - усі її учасники стали членами ЄС і НАТО, вона продовжує існувати. Отже, у держав субрегіону є в цьому необхідність. Адже є багато спільних питань, наприклад, транскордонного, екологічного та й політичного співробітництва... Можу повідомити, що є плани залучення України до зустрічей у рамках Вишеградської групи. Подібною пропозицією раніше вже скористався міністр оборони Анатолій Гриценко».
