Воблий Костянтин Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Воблий Костянтин Григорович (1876-1947) - український вчений-економіст; член ВУАН, доктор політичної економії та статистики, професор Київського університету; віце-президент АН УРСР, директор Інституту економіки; 1945-47 член Держплану УРСР; праці з економічної географії, зокрема, розвитку продуктивних сил (цукрової промисловості); монографії та підручники з економічної географії.

(27. V 1876 — 12. IX 1947)— український рад. економіст і географ, заслужений діяч науки, акад. ЛН УРСР (з 1919). Народився в Царичапці Кобеляцького поп. Полтавської губ. в сім'ї сільського священика. В 1904 закінчив юридичний факультет Варшавського університету. З 1906 — приват-доцент політекономії і статистики Київського університету, пізніше — проф. Київ, комерційного інституту. На працях В. дореволюційного періоду позначився вплив буржуазної політекономії. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції В. розгорнув велику н.-д. роботу в системі Академії наук УРСР, віце-президентом якої він був у 1028 — ЗО, директором Інституту економіки — 1943 — 47; проводив педагогічну і громадську діяльність. Завідував кафедрою економічної географії КДУ; був членом Держплану УРСР (а 1945). В радянський період В. в основному вивчав проблеми розвитку продуктивних сил України, зокрема роз витку цукробурякової промисловості, комплексного ОСВОСНШІ Великого Дніпра; одночасно В. займався питаннями економічної географії УРСР в цілому (створив перший рад. підручник), географічного районування, а також питаннями організації праці науковців. В. — автор багатьох наукових праць. Нагороджений орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора .